| Главная | Рубрики | Информация о центре | Ссылки |                                                                                                                  Регистрация | Вход

 Мельничук Т.В.

НАСЛІДКИ ІНФІЛЬТРАЦІЇ ЗЛОЧИННИХ КОШТІВ У ЛЕГАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЗЛОЧИННОСТІ

(Мельничук Т.В. Наслідки інфільтрації злочинних коштів у легальну економіку в умовах глобалізації злочинності / Т.В. Мельничук // Науковий вісник Ужгородського національного університету. – 2012. — Серія ПРАВО. Випуск 19. Том 4. – С. 64-66. )

 

Постановка проблеми. Економічні глобалізаційні перетворення стимулюють розвиток міжнародних бізнесових відносин та сприяють перерозподілу капіталовкладень по країнах світу. Україна намагається активно включатися у зовнішньоекономічні відносини та акумулювати іноземні інвестиції. Але обсяги іноземних інвестицій  лише на 30-40% компенсують відтік капіталу, спостерігається криза внутрішнього інвестування. Поряд з цим у результаті глобалізації злочинності та активізації тіньових економічних трансакцій накопичуються матеріальні ресурси, що на фоні кризового стану національних та міжнародної фінансової системи «вливаються» у офіційний сектор, що зумовлює відчутні соціально-економічні, кримінологічно значущі наслідки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика тіньових та злочинних проявів у сфері економіки активно розробляється вітчизняними та зарубіжними вченими. Багатоаспектність теми підтверджується фундаментальними працями фахівців із різних наукових напрямків – економічної теорії, кримінального права, кримінології, криміналістики, державного управління  тощо. Значну теоретичну та практичну цінність становлять наукові доробки А.М. Бойка, Б.В. Волженкіна, Н.О. Гуторової, В.М. Дрьоміна,  О.О. Дудорова, О.Г. Кальмана, В.В. Колесникова, В.П. Корж, Ю.В. Латова, Н.А. Лопашенко, І.В. Озерського, В.М. Поповича, Є.Л. Стрельцова, А.М. Яковлєва та інших, у яких частково піднімалась і проблема перерозподілу доходів між легальним та тіньовим (кримінальним) секторами економіки.

Метою статті є висвітлення взаємозв’язку кримінальної та легальної економічної діяльності в аспекті використання злочинно отриманих доходів в офіційній економічній системі та кримінологічна оцінка його наслідків.

Виклад основного матеріалу.  Провідні вчені констатують взаємозв’язок між корупцією, тіньовою економікою, інституційним базисом та економічним зростанням. Відсутність автономності розвитку злочинної та легальної складових економічних відносин забезпечена зокрема й функціонуванням організованих форм злочинності.

Як слушно зазначає М.І. Флейчук, тісний взаємозв’язок між офіційним та кримінальним  секторами, спричинений необхідністю перерозподілу доходів, одержаних злочинним шляхом. З іншого боку, офіційні суб’єкти господарювання використовують нелегальні послуги представників кримінального сектора (замовні вбивства, незаконне вимагання матеріальних цінностей, захоплення підприємств), а також можливості незаконного бізнесу (ігрового, наркотичного, торгівлі людьми тощо). В організованій злочинній діяльності кримінального  сектора спостерігається  диференціація  її сфер, напрямів та форм прояву, що сприяє монополізації окремих галузей економіки та зростанню масштабів діяльності організованих злочинних угруповань у глобальному середовищі[1, c. 530].

За своєю природою організована злочинність схильна до порушення національних кордонів. У результаті її діяльності держави зберігають суверенітет у формальному сенсі цього слова, однак, якщо вони не здатні контролювати ввезення зброї, людей і наркотиків на свою територію, то суверенітет втрачає багато зі свого реального значення. Значні незаконні суми, проникаючи в світову економіку, дестабілізують фінансово-кредитну систему, деформують структуру платіжного балансу держав, деформують ціни і негативно впливають на доходи приватних фірм[2].

Глобалізація економіки послужила потужним поштовхом до розвитку міжнародного бізнесу. Утім і активізація перерозподілу злочинних коштів до системи господарювання окремих держав відбулася внаслідок нещодавньої хвилі економічної кризи, що охопила держави та цілі континенти.

За словами Роберто Савіано, «світова фінансова криза стала справжнім благословенням для організованої злочинності. Серія недавніх скандалів виявила зв’язок між деякими з найбільших банків і підпільним світом. Взаємовигідні відносини між банкірами і гангстерами не є новиною, але примітно те, що вони досягли вищого міжнародного рівня у фінансовому світі»[3].

Багато незаконних оборудок передували кризі 2008 року, але тривалі потрясіння в банківському секторі створили нові можливості збагачення та росту для організованих злочинних груп. У 2009 році Антоніо Марія Коста, італійський економіст, який тоді очолював Управління Організації Об’єднаних Націй з наркотиків і злочинності, розповів британській газеті «Observer», що у багатьох випадках гроші, отримані від продажу наркотиків, були єдиним ліквідним інвестиційним капіталом, доступним для деяких банків в розпал кризи. Були наявними ознаки того, що деякі банки були врятовані саме таким чином[4].

Водночас зрозуміло, що використання в діяльності банків “брудних” грошей спричиняє суттєві ризики втягнення банківських установ у негативні для їх репутації процеси в разі виявлення правоохоронними органами їхньої участі у “відмиванні” грошей, що може спричинити вихід з них легально функціонуючого капіталу, а відтак завдати фінансових збитків; а також небезпеку впливу на керівництво банку (аж до фізичного усунення) кримінальних елементів і переведення банку під їх контроль[5].

Вплив «відмитого» капіталу на міжнародну економіку не можна недооцінювати. За даними ООН, 1,6 трильйона доларів відмивалися у всьому світі в 2009 році, з них близько $ 580 млрд. пов’язані з незаконним обігом наркотиків та іншими формами організованої злочинності.Поряд з цим частка злочинних доходів, на які накладено арешт, менше 1% від загальної суми коштів, які в даний час відмиваються[6].Ці масштаби дозволяють злочинним організаціям справляти суттєвий вплив на світову фінансову систему.

Стану фінансової безпеки загрожує ще й те, що світова фінансова система усе частіше використовується організованою злочинністю для відмивання незаконно отриманих коштів та безпечного інвестування через офшорні зони.

Зокрема, в Україні, за оцінками експертів, близько 25% кількісного складу спільних підприємств та від 30 до 55% (з залежності від галузі) сукупних іноземних інвестиційних вкладень сформувалися на основі легалізованого вітчизняного капіталу, ввезеного через офшорні компанії[7].

Опосередковано про це свідчать дані Державної служби статистики України про розподіл прямих іноземних інвестицій в Україну за країнами походження станом на 31.12.2011. Лідери серед них:  Кіпр – 12645,5 млн.дол. США (25,6 %), Німеччина – 7386,4 млн.дол. США, (15,0 %),  Нідерланди – 4822,8 млн.дол. США (9,8 %). Привертає увагу те, що дві з цих трьох країн (Кіпр та Нідерланди) традиційно належать до офшорних зон, між тим відповідно до законодавства України жодна з цих територій не віднесена до офшорних, що й забезпечує процес відмивання коштів з їх використанням.

За оцінками експертів Комітету ООН з контролю над наркотиками та злочинністю[6], наслідки інвестицій, пов’язаних зі злочинно отриманими коштами, в легальний сектор в основному пов’язані з наступними ризиками:

1) диспропорції перерозподілу ресурсів з високоприбуткових капіталовкладень в інвестиції, які працюють з низьким ризиком виявлення.

Одна з найбільш яскраво виражених відмінностей між інвестиціями із законних та злочинних джерел полягає у критеріях, що пливають на прийняття рішень про інвестування. Як правило, доброчесний інвестор направляє свої капітали в підприємство, яке приносить високий прибуток, керуючись готовністю йти на економічні ризики. Переважаючим орієнтиром для інвесторів кримінальних коштів є вагома гарантія не виявлення кримінального походження інвестицій попри те, що бізнес може бути низькоприбутковим. Таким чином, кримінальні доходи негативно впливають на економічне зростання за рахунок «відволікання» ресурсів на менш продуктивні види діяльності.

Дослідження, проведені в Нідерландах (1999), показали, що близько 80% від доходів, одержаних злочинним шляхом, були інвестовані; 57% з них були спрямовані на так звані «звичайні інвестиції» (нерухомість, банківська справа, цінні папери) і 23% було вкладено в різні види діяльності, переважно у «коффі-шопи» (що здійснюють продаж канабісу), магазини, готелі та заклади сексіндустрії. Такий підхід є не продуктивним з більш широкої економічної точки зору. Крім того, вкладаючи кошти в готелі, ресторани, нічні клуби і т.д., організовані злочинні групи часто створюють інфраструктуру для інших видів незаконної діяльності, таких як установка незаконних ігрових автоматів або продаж наркотиків. Інвестиції в транспортні компанії допомагають їм проникнути в цей сектор і відіграють ключову роль у транспортуванні заборонених у вільному продажу товарів морським, повітряним та автомобільним транспортом;

2) викривлення цінової кон’юнктури, що має вплив на якість рішень, які приймаються інвесторами та суб’єктами господарювання. Організована злочинність може проникати або набувати контроль над галузями економіки за рахунок інвестицій. Наслідком вливання великих обсягів незаконних коштів в легальний сектор є здатність таких підприємств підірвати поточні ринкові ціни, що може на перший погляд здаватися позитивними для клієнтів і створити певний короткостроковий ріст добробуту, однак в цілому знижує конкурентоспроможність бізнесу.

Показовими є наслідки деформації цін в секторі нерухомості. Іспанський бум нерухомості, який тривав з 1997 по 2007 рік, був знахідкою для злочинних організацій, які вкладали брудні гроші в будівництво. Згодом, коли динаміка продажу житла сповільнилася, а будівельний ринок луснув як мильна бульбашка, мафія знову ж отримала капітал, скуповуючи будинки, які громадяни змушені були виставляти на ринок за низькими цінами, інакше вони взагалі могли б залишитися непроданими[3].

3) недобросовісна конкуренція, ризик витіснення законної діяльності. Ще один наслідок існування великих злочинних фінансів, навіть якщо вони легально інвестовані, проявляється в тому, що злочинні групи будуть намагатися використовувати свою фінансову міць, щоб зашкодити владі та отримати додаткові переваги для своїх «легальних» підприємств, таким чином, витісняючи конкурентів законним бізнесом.

Б. Свенссон розглядає два типових випадки впливу нелегального сектора економіки на легальний: а) легальні і нелегальні підприємства конкурують  щодо одних і тих же товарів та послуг. Більш висока рентабельність підпільних підприємств, що не сплачують податки, призводить до перерозподілу капіталів і робочої сили на користь підпільної економіки. В результаті порушення правил конкуренції деякі легальні підприємства втрачають ринки збуту, несуть збитки і банкрутують. Такий перерозподіл ресурсів може продовжуватися до тих пір, поки чиста прибутковість легальних підприємств (за вирахуванням податкових та інших відрахувань) не зрівняється з показниками нелегального сектора; б) при відсутності прямої конкуренції легального і нелегального секторів викривляється співвідношення цін та інших пропорцій в галузях виробництва та споживання, що не мало б місця, якби вся економіка була легальною[8, c. 72-73].

4) розбалансування структури імпорту-експорту, що створює потенційні проблеми інвестування та економічного зростання.

Потенційною небезпекою, особливо для невеликих країн, є завищення валютного курсу, пов’язане з припливом незаконних коштів. Це явище, відоме в економічній літературі як «голландська хвороба» [*], призводить до зниження конкурентоспроможності законно вироблених товарів і послуг.

5) корупція, що сприяє непрозорому перерозподілу ресурсів і національного багатства на користь окремих громадян;

6) деформації структури споживання. Результатом кримінальної економічної діяльності є збільшення витрат вузького кола осіб на предмети розкоші в умовах, коли існує гостра необхідність в більш широкому розподілі ресурсів в рамках суспільства. Галузі, що забезпечують задоволення потреб більшості населення не розвиваються і приходять в занепад.

7) ризики волатильності реального сектора, що у свою чергу підвищують рівень фінансових та комерційних ризиків, які визначають схильність суб’єктів фінансових ринків до інвестицій.

Як відомо, глобальна криза почалася у середині 2007 року з іпотечної кризи на американському ринку. Причиною стала надвелика кількість високо ризикових кредитів, виданих банками. Так звана епідемія неплатежів за кредитами призвела до списання банками та інвестиційними компаніями всього світу активів на мільярди доларів. Сама ж «епідемія неплатежів», за висновком Федерального бюро розслідувань США, була здебільшого наслідком хвилі шахрайських та корупційних злочинів з іпотекою та корпоративними цінними паперами – деривативами, тобто віртуальними грошима. Достатньо сказати, що таких сурогатів випущено на 600 трильйонів доларів, а увесь світовий ВВП у 2008 році дорівнював 58 трлн. доларів, тобто у 10 разів менше[10, c. 70].

8) викривлення економічної статистики, що збільшує загрозу прийняття помилкових та невиважених рішень в економічній політиці.

Макроекономічне управління економічними процесами особливо ускладнюється, коли є необхідність у зміні економічної політики, зокрема вжиття жорстких заходів подолання інфляції, тінізації окремих галузей тощо. У таких ситуаціях потужний нелегальний сектор та його матеріальний потенціал може протидіяти діям уряду шляхом викривлення даних про реальний стан господарювання; або ж спонукати уряд вжити занадто кардинальних непродуманих заходів, створюючи тим самим безробіття і соціальну напругу та відволікаючи увагу від незаконних оборудок.

Якщо нелегальна економіка зростає більш швидкими темпами, ніж легальна, і цей факт не відображається в статистиці, то уряд може продовжувати політику стимулювання економічного зростання за допомогою розширення грошової маси і впливу на попит (зростання державних витрат, пом’якшення кредитно-фінансової політики) в той час, як в цьому немає необхідності. Результатом подібної політики може стати «перегрів» економіки, що супроводжується підвищенням темпів інфляції. Співставлення розмірів грошової маси з заниженими офіційними ВВП може внести викривлення в грошову політику держави. Якщо доходи, одержувані від нелегальної економічної діяльності, ростуть швидше, ніж ВВП, темпи зростання грошової маси, що розраховуються на основі офіційних економічних показників, виявляться менше тих, які визначаються реальними потребами економіки[2].

9) втрата довіри до правових інститутів. В умовах, коли витрати значно переважають над офіційними прибутками населення, коли зростає безробіття, існують прорахунки у прийнятті  макроекономічних рішень через неточність основних економічних даних, неоптимально розподіляються ресурси у зв’язку з недобросовісною конкуренцією, і якщо суспільство стикається з широко поширеною корупцією, що викликано наявністю та розвитком кримінального сектора – авторитет і влада держави значно падають. Ще одна проблема виникає внаслідок можливості організованих злочинних груп генерувати достатній капітал, щоб завдати шкоди політичному процесу, наприклад, шляхом фінансування виборчих кампаній встановити контроль над владою або за допомогою використання незаконних форм лобістської діяльності впливати на формування та розподіл бюджетних ресурсів.

Іншими словами, кошти, що отримуються злочинними організаціями, та вливаються у легальні інститути, можуть забезпечити їм достатню економічну і навіть політичну владу, аби тим самим послабити соціум, підірвати звичні етичні норми, і, нарешті, демократичні інститути суспільства.

Висновки. Інфільтрація злочинних доходів у легальні сектори економіки спричинює негативні мікро- і макроекономічні кримінологічно значущі наслідки. Значні обсяги незаконно отриманих коштів, що проникають до офіційної економіки, дають підстави визнавати вплив кримінально орієнтованого бізнесу суттєвим, а наслідки не тільки локальними, але й глобальними. Перш за все, ці злочинні потоки допомагають існуючим злочинним співтовариствам розширювати свою злочинну діяльність та підвищують рентабельність предикатних злочинів. По-друге, кримінальні кошти, навіть у разі відмивання та поміщення у легальний сектор, тягнуть за собою низку деструктивних соціально-економічних процесів. По-третє, виникає додатковий ризик, коли такі кошти відмивалися в іноземних юрисдикціях та інвестувалися за кордоном.

Література:

1. Флейчук М.І. Легалізація економіки та протидія корупції у системі економічної безпеки: теоретичні основи та стратегічні пріоритети в умовах глобалізації / М.І. Флейчук. – Львів: Ахілл, 2008. – 660 с.

2. Бекряшев А.К. Теневая экономика и экономическая преступность [Електронний ресурс] / Бекряшев А.К., Белозеров И.П. – Режим доступу : http://www.omamvd.ru/Data/Obuch/Docs/ch77177/ch88888/uch/ch1p1.htm.

3. SavianoR. WheretheMobKeepsItsMoney / RobertoSaviano. August 25, 2012[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nytimes.com/2012/08/26/opinion/sunday/where-the-mob-keeps-its-money.html?_r=1&pagewanted=all#h[].

4. Drug money saved banks in global crisis, claims UN advisor. Sunday 13 December 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.guardian.co.uk/global/2009/dec/13/drug-money-banks-saved-un-cfief-claims.

5. Київець О. Чи бувають «брудні» гроші в банках? [Електронний ресурс] / Олена Київець // Юридичний журнал. — 2004. — № 10. — Режим доступу: www.justinian.com.ua/article.php?id=1416.

6. Estimating illicit financial flowsresulting from drug trafficking andother transnational organized crimes. Research Report. 2011, United Nations Office on Drugs and Crime (UNODC).

7. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Глобалізація інвестиційних процесів та фінансова безпека України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.rnbo.gov.ua/news/15.html.

8. Свенссон Б. Экономическая преступность / Перевод со шведского / Свенссон Б.; Вступ. ст.: Решетов Ю.А.; Под ред. и со вступ. ст.: Могунова М.А. — М.: Прогресс, 1987. — 160 c.

9. Пешков А.А. Системный анализ проблемы экономического роста на основе развития минерально-сырьевого сектора (Часть 1) / А.А.Пешков, Н.А.Мацко // Региональная экономика и управление: электр. науч. журн. [Электронный ресурс]. – Киров: Международный центр научно-исследовательских проектов, 2008. — №3 (15). — № рег. статьи 0049/1. — Режим доступа: http://region.mcnip.ru/modules.php?name=News&file=print&sid=163.

10. Овчинский В.С. Криминология кризиса / В.С. Овчинский. – М. : Норма, — 2009. – 240 с.

Анотація

Мельничук Т.В. Наслідки інфільтрації злочинних коштів у легальну економіку в умовах глобалізації злочинності. – Стаття.

Стаття присвячена розгляду актуальних для сучасної кримінологічної теорії та практики протидії злочинності питань взаємозв’язку злочинної та легальної економічної діяльності в аспекті використання незаконно отриманих доходів в офіційній економічній системі. Завдяки аналізу сучасних наукових досягнень подана кримінологічна оцінка наслідків інфільтрації злочинних коштів у легальну економіку у національному та глобальному вимірах.

Ключові слова: економічна злочинність, тіньова економіка, злочинні доходи.

Аннотация

Мельничук Т.В. Последствия инфильтрации преступных доходов в легальную экономику в условиях глобализации преступности.– Статья.

В статье рассматриваютсяактуальныедлясовременнойкриминологической теории ипрактикипротиводействия преступности вопросывзаимосвязи преступной и легальной экономической деятельности в аспекте использования незаконно полученных доходов в официальной экономической системе. Благодаря анализу современных научных достижений представлена​​криминологическая оценка последствий инфильтрации преступных средств в легальную экономику в национальном и глобальном измерениях.

Ключевые слова: экономическая преступность, теневая экономика, преступные доходы.

Summary

Melnychuk T.V. The Implications of Infiltration of  Criminal Proceeds in the Legal Economy under Globalization of Crime. – Article.

The article is devoted to contemporary criminological theory and practice of crime prevention on interrelation of criminal and legal economic activity in the aspect of the use of illegally obtained income in the official economic system. Through analysis of modern scientific achievements criminological assessment of the impact of infiltration of criminal proceeds in the legal economy in the national and global dimensions is presented.

Keywords: economic crime, shadow economy, criminal proceeds.

[*]Явище отримало свою назву після усвідомлення негативних ефектів в економіці Нідерландів, пов’язаних з відкриттям в кінці 50-х — на початку 60-х рр.. родовищ природного газу в Північному морі. Під «голландською хворобою» мається на увазі зростання реального обмінного курсу за рахунок збільшення обсягів експорту одних галузей, що негативно впливає на інші галузі і на економіку в цілому.

Оскільки ціни ресурсів піддаються значним коливанням, що визначаються кон’юнктурою світових ринків, обмінний курс коливається разом з цінами експортованих ресурсів тим більше, чим більшу частку ці ресурси займають у загальному обсязі експорту. Висока волатильність курсу національної валюти негативним чином позначається і на галузях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею (як на галузях-експортерах, так і на імпортерах), і на обсязі іноземних інвестицій в економіку країни. Якщо національна промисловість у значній мірі залежить від імпорту, то нестабільність обмінного курсу матиме негативний ефект на всю економіку [9].

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.