| Главная | Рубрики | Информация о центре | Ссылки |                                                                                                                  Регистрация | Вход

 Андрій Тимошенко

 Ефективна боротьба з корупцією – запорука мінімізації та подолання контрабанди

 (/ Андрій Тимошенко //  Віче : Теорет. і громадсько-політ. журнал . 1999-.  –  2014.  –  №18. С. 29-35.)

Проведено аналіз корупційних діянь, що фіксуються під час роботи митних органів. Розглянуто їхній негативний вплив на процес становлення національної системи протидії контрабанді в умовах формування ринку й забезпечення митної безпеки України.

Доведено актуальність досліджуваного питання у контексті імплементації заходів щодо подолання корупції та мінімізації порушень митних правил, як одного з реальних чинників економічної безпеки, особливо в умовах реформування соціально-економічних і правових механізмів державної влади, управління та господарського комплексу. Відзначено, що не менш важливим компонентом є вдосконалення діяльності правоохоронного блоку митної служби, боротьба з будь-якими проявами корупції та іншими правопорушеннями з боку працівників відомства.

Ключові слова: корупція, Державна митна служба України, контрабанда, порушення митних правил, економічна безпека.

 

Проведен анализ коррупционных деяний, которые фиксируются во время работы таможенных органов. Рассмотрено их негативное влияние на процесс становления национальной системы противодействия контрабанде в условиях формирования рынка и обеспечения таможенной безопасности Украины.

Доказана актуальность исследованного вопроса в контексте имплементации мер по преодолению коррупции и минимизации нарушений таможенных правил, как одного из реальных факторов экономической безопасности, особенно в условиях реформирования социально-экономических и правовых механизмов государственной власти, управления и хозяйственного комплекса. Отмечено, что не менее важным компонентом является совершенствование деятельности правоохранительного блока таможенной службы, борьба с любыми проявлениями коррупции и другими правонарушениями со стороны сотрудников ведомства.

Ключевые слова: коррупция, Государственная таможенная служба Украины, контрабанда, нарушение таможенных правил, экономическая безопасность.

 

The analysis of corrupt practices recorded in the course of work of customs authorities is made. Their negative impact on establishment of the national system to counter smuggling under conditions of formation of the market and ensuring of the customs security of Ukraine is explored.

Urgency of the studied issue is proven in the context of implementation of measures to combat corruption and minimize violations of customs regulations as one of the important factors of economic security (in particular, under conditions of reformation of social and economic and legal mechanisms of state authorities, governance and economic complex). It is noted that improvement of the law enforcement unit of the customs service, fight against every manifestation of corruption and other violations of law committed by its employees are the other important element to guarantee economic security of the state.

Keywords: corruption, State Customs Service of Ukraine, smuggling, violation of customs regulations, economic security.

Корупція (лат. corruption – псування, розбещу­вання, підкуп) – дії осіб, уповноважених на виконан­ня функцій держави, спрямовані на використання на­даних їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Корупція являє собою сукупність різних за характе­ром і ступенем суспільної небезпеки кримінальних, ад­міністративних, цивільно-правових, дисциплінарних діянь, а також порушень етики поведінки посадових осіб, пов’язаних із виконанням службових обов’язків. Особливу небезпеку для суспільства й усієї системи на­ціональної безпеки країни становлять прояви коруп­ції з боку державних службовців, у тому числі посадо­вих осіб податкової та митної служб, уповноважених приймати рішення з питань обкладання податками, ми­том та іншими платежами, пропуску товарів через кор­дон, розслідування митних і податкових правопорушень.

У зв’язку з цим питання теоретичного осмислення джерел і характеру корупційних та інших протиправних діянь серед державних службовців, опрацювання нау­ково обґрунтованих рекомендацій щодо запобігання й протидії цим небезпечним явищам набувають особли­вого загальнодержавного значення. Йдеться насам­перед про системну розробку теоретичних положень, профілактику та практичні заходи з виявлення, лока­лізації та припинення корупційних правопорушень, створення в колективах правової та психологічної ат­мосфери, яка унеможливлювала би будь-які неправо­мірні дії.

Зі зростанням обсягів світової торгівлі до протидії корупційній діяльності в зовнішньоекономічній сфері долучилися міжнародні організації, зокрема Рада мит­ного співробітництва (з червня 1994 року – Всесвітня митна організація (ВМО). До її складу митна служба України прийнята в листопаді 1992 року. У липні 1993 року на конференції Ради митного співробітництва у м. Аруша (Танзанія) затверджено один із основополож­них актів РМС-ВМО – «Декларацію щодо доброчеснос­ті в митниці» [4, с. 317-318].

Розробники документа визнали, що митниця є не­обхідним інструментом ефективного управління еко­номікою й водночас відіграє ключову роль у боротьбі з контрабандою. Уперше в міжнародній практиці в Де­кларації було зафіксовано, що корупція загалом і корумпованість митних органів зокрема завдають істот­ної шкоди зовнішньоекономічним зв’язкам і міжнарод­ній торгівлі.

Змушені констатувати, що ні Державний митний ко­мітет України, ні Кабінет Міністрів протягом 1990-х ро­ків не вжили ефективних заходів для реалізації поло­жень Аруської декларації. Йдеться не лише про митну систему, адже проблеми недоброчесності, корупції, хабарництва й здирства на той час були актуальними не тільки для митних органів, а й для всього апарату державної служби, всіх міністерств і відомств. Незва­жаючи на участь української делегації в підготовці й ухваленні Аруського акта, особовий склад митниць на­віть не ознайомили з його текстом.

Важливим етапом у справі подолання корупції в митних органах України стало ухвалення Закону Укра­їни «Про державну службу» (1993 р.). Ним встанов­лювалися засади державної служби: служіння народу України, демократизм і законність, гуманізм та соці­альна справедливість, пріоритетність прав людини та громадянина, персональна відповідальність за вико­нання службових обов’язків, дотримання прав і закон­них інтересів громадян, підприємств, установ і органі­зацій усіх форм власності.

Особи, зайняті на державній службі, мають виріз­нятися високим рівнем професіоналізму, компетент­ності, чесності й відданості справі. Згідно з цим законом посадові особи митної служби набули правового стату­су державних службовців. На них також поширюються дисциплінарна відповідальність і обмеження, визначе­ні в статтях 10, 11, 12 і 14 цього законодавчого акта.

На підставі згаданого закону Кабінет Міністрів По­становою № 160 від 4 березня 1995 року затвердив По­рядок проведення службових розслідувань стосовно держслужбовців, у тому числі й посадових осіб митних органів. Це дало поштовх до виявлення умов і обста­вин, які сприяли корупційним проявам та іншим пра­вопорушенням на митницях і в інших установах Держ­миткому. Це дало змогу посилити боротьбу з правопо­рушеннями, підвищити ефективність профілактичних, попереджувальних заходів і покращити морально-етичну обстановку в колективах.

Корупційні правопорушення можуть мати такі фор­ми (види):

1.   Встановлення особистих зв’язків із криміналь­ними елементами, що спеціалізуються на здійснен­ні контрабанди та інших митних правопорушеннях, з метою одержання хабарів, різних матеріальних благ і послуг;

2.   Скасування або зменшення митних платежів чи митної вартості під час митного оформлення товарів з метою, що визначена у п. 1;

3.   Сприяння власникам або перевізникам товарів, що переміщуються через митний кордон, у недостовір­ному декларуванні товарів, зменшенні його кількості, ваги, зміні країни походження;

4.   Зловживання владою або перевищення повнова­жень у процесі митного контролю чи митного оформ­лення товарів для задоволення власних корисливих ін­тересів;

5.   Прийняття неправомірних рішень у процесі про­вадження кримінальних справ про контрабанду чи ад­міністративних справ про митні правопорушення;

6.   Приховання або знищення документів і речових доказів за кримінальними та адміністративними спра­вами;

7.   Надання окремим суб’єктам ЗЕД або іншим осо­бам, які займаються протиправними зовнішньоеконо­мічними оборудками, службової інформації, що може бути використана цими особами в злочинних або ко­рисливих цілях;

8.   Протегування або прийняття на роботу в мит­ні органи (за хабарі чи інші блага й переваги) осіб, які пов’язані з криміналітетом, або тих, хто за своїми ді­ловими, професійними, іншими встановленими зако­нодавством обмеженнями не може працювати в мит­ній системі. Цей перелік не є вичерпним, адже корупція проявляється і в інших формах (видах).

16 листопада 2009 року наказом ДМСУ № 1097 за­тверджено Правила етики поведінки посадових осіб митної служби України, що їх слід дотримуватися як під час виконання службових обов’язків, так і в позаробочий час.

Корупція тісно пов’язана з контрабандою та органі­зованою злочинністю. Прикриття є однією з форм за­хисту криміналітету та створення сприятливих умов для здійснення злочинної діяльності, зокрема конт­рабанди, тіньової економіки, дестабілізації внутріш­нього ринку. Через це особливої уваги заслуговують проблеми визначення та теоретичного осмислення спо­нукальних причин, мотивів залучення працівників мит­них, податкових служб і правоохоронних органів до контрабандної діяльності. На наш погляд, такі причини можна умовно поділити на дві категорії – об’єктивну та суб’єктивну [5, с. 170-175].

До об’єктивних причин відносимо:

–   багаторічний незадовільний стан економіки й со­ціальну нестабільність у країні; відсутність єдиних за­гальнонаціональних ідеалів, котрі об’єднували б усі верстви населення, класи й суспільні групи, спонукали до громадянської злагоди й розбудови демократичної, соціальної, правової держави;

–   недостатній рівень духовності та морально-етич­ної й національної свідомості суспільства, що призво­дить до поблажливого ставлення значної частини гро­мадян до корупційних правопорушень, стрімке поши­рення правового нігілізму;

–   недосконалість законодавчої бази, яка регламен­тує зовнішньоекономічну, податкову та митну справи особливо на рівні її практичної реалізації безпосеред­німи виконавцями – інспекторами;

–   позбавлення митних органів, зокрема їхніх пра­воохоронних підрозділів, права на здійснення ОРД та досудового слідства;

–   недостатнє забезпечення митних органів, насам­перед у пунктах пропуску на кордоні, сучасними високотехнологічними засобами митного контролю;

–   низький, порівняно з митними службами інших країн, зокрема й сусідів України, рівень соціальної за­хищеності посадових осіб українських митниць.

До суб’єктивних причин, що можуть підштовхувати особу до корупційних діянь, на наш погляд, належать:

–   відсутність твердих патріотичних, державниць­ких переконань;

–  корисливість, прагнення до швидкого збагачення й матеріального добробуту;

–   моральна та духовна зіпсованість, продаж­ність, безвідповідальне ставлення до своїх посадових обов’язків, а звідси – байдужість і негативне ставлення до справи захисту економічних інтересів держави;

–   особисті та сімейні обставини (тяжка хвороба працюючого, дітей, родичів, великі борги);

– залякування, примушування до здійснення не­правомірних дій шляхом шантажу, погроз, у тому числі погрози вбивства, самій посадовій особі чи її близь­ким у разі невиконання завдань кримінальних елементів.

Особлива відповідальність у сфері протидії кон­трабанді та локалізації корупційних діянь у податкових і митних органах покладається на керівний склад ві­домств, а нині (після їх об’єднання) – на керівні кадри Державної фіскальної служби України. Саме керівники галузі та її структурних підрозділів повинні формувати моральний клімат у своїх колективах, спонукати підле­глих до дотримання законності, виховувати в посадо­вих осіб сумлінне ставлення до служби.

Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та корпорація «Виклики тисячоліття» (МСС) здійснили по­рівняльний аналіз корупційної діяльності в митних ор­ганах України. Перше базове дослідження було прове­дене в 2007 році серед українських компаній-імпортерів та експортерів. Повторне дослідження – в 2009 році для оцінки тенденцій у ставленні до корупції. За висно­вками дослідницьких компаній, найкорумпованішими етапами митного контролю є перетин кордону (це під­твердили 65 відсотків респондентів) і процес перевірки митної документації (48 відсотків) [3, с. 3-4].

За даними дослідження, помітно зросла кількість випадків корупції під час проходження митних проце­дур (із 36 відсотків – у 2007 році до 43 відсотків у 2009 році). Почастішали випадки здирництва, аніж добро­вільної пропозиції хабара. 26 відсотків компаній сти­калися з цією практикою в 2007 році й 30 відсотків – у 2009 році. Добровільно пропонували хабарі у 2007 році 23 відсотки компаній проти 28 відсотків у 2009 році.

Про негативну практику корупційних діянь свід­чить збільшення кримінальних справ, порушених сто­совно працівників митних установ за фактами хабар­ництва протягом останніх 2-3 років. Якщо в 2010 році такі справи становили близько 15 відсотків від загаль­ної кількості кримінальних справ проти митників, то в 2011-му – 33,7 відсотка (25 справ, за якими висуну­то обвинувачення 34 особам). Упродовж першого пів­річчя 2012 року порушено вже 47 кримінальних справ стосовно 38 посадовців митної служби. Майже поло­вину з них – за матеріалами самих митних органів [2, с. 7-10].

Наприклад, у межах антикорупційної спецоперації «Держкордон-2013» митниками було виявлено схему фіктивних транзитних переміщень, яка реалізовувалася за безпосередньої участі керівного й особового складу Луганської митниці. Керівника митниці звільнено з по­сади [1, с. 10-15].

Істотним досягненням у справі протидії корупції та контрабанді слід вважати впровадження в практику забезпечення товарних транзитів електронного зам­ка з інформаційно-телекомунікаційною функцією GPS-

GSM-навігації. Нова система онлайн-спостереження за великовантажними автомобілями дасть змогу контро­лювати переміщення транспортних засобів територією України без ризику їх незаконного розвантаження чи перевантаження.

До основних напрямів протидії корупційним прак­тикам у сфері митної справи, на думку автора, потрібно віднести:

–  забезпечення відкритості владних структур, зо­крема митних, правоохоронних, податкових органів, участь громадськості в регулюванні зовнішньоеконо­мічної діяльності та законодавчому процесі;

–  формування негативного ставлення суспільства до корупційних діянь, пріоритетного значення верхо­венства права;

– проведення цілодобового моніторингу за здій­сненням митного контролю й митного оформлення то­варів і транспорту після проходження контрольних пе­ревірок на прикордонних пунктах пропуску;

 –  постійний контроль за станом дисципліни і протидії правопору­шенням начальниками митниць та їхня особиста відповідальність за порушення вимог корупційного за­конодавства;

–  практику ротацій на керівні по­сади в митних органах з метою роз­витку ініціативи, підвищення квалі­фікації митників, а також локалізації та подолання корупційних діянь.

Для модернізації управління системою боротьби з контрабандою відповідно до сучасних вимог, на нашу думку, необхідно кардиналь­но зміцнити аналітичну складову всього комплексу організації робо­ти з протидії наркобізнесові. Насам­перед ідеться про всебічне вивчення діяльності транснаціональних зло­чинних синдикатів, тенденцій між­народного обігу наркотиків, марш­рутів нелегального наркотрафіку й опрацювання на цій основі активних засобів протидії.

Економічна ефективність забез­печення боротьби з контрабандою значною мірою залежить від ста­ну кадрової роботи в митних орга­нах, рівня законності, правопоряд­ку й службової дисципліни в митних підрозділах, персональної відпо­відальності митників за виконання своїх обов’язків.

Про корупційну складову ді­яльності в системі митної служби переконливо свідчать й офіційні матеріали Держстатистики Украї­ни. Порівняльний аналіз статисти­ки зовнішньоекономічних операцій України й країн ЄС та СНД за 2004­2011 рр. засвідчив, що в «тіні», тоб­то поза оподаткуванням, опинилася товарна маса на суму близько 21,5 мільярда доларів США.

 Список використаних джерел

1.  Інформаційно-аналітичний бюлетень з питань боротьби з контрабандою та ПМП, аналізу ри­зиків і протидії корупції за 2013 р. // Державна митна служба України. – К.: Вид-во ДМСУ, 2014. – 26 с.

2.  Інформаційно-аналітич­ний бюлетень з питань боротьби з контрабандою та ПМП, аналізу ри­зиків і протидії корупції за ІІ квартал 2012 р. // Державна митна служба України. – К.: Вид-во ДМСУ, 2012. – 26 с.

3.   Корупція та регулювання під­приємницької діяльності в Україні: митні процедури та транспортуван­ня товарів // Порівняльний аналіз

нац. досліджень 2007-2009 рр. для Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття» (МСС): Звіт за результатами соціологічних до­сліджень. – К.: Дослідницька ком­панія ІпМіпД, 2009. – 43 с.

4.   Макаренко А. 2009 – митни­ця в умовах кризи / А. Макаренко. – К.: Панорама, 2010. – 430 с.

5.   Пашко П. В. Митна безпека (теорія, методологія та практичні рекомендації): Монографія / П. В. Пашко. – Львів: ІРД НАН України, 2009. – 628 с.

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.