Главная | Рубрики | Информация о центре |Ссылки                                                                                                                  Регистрация | Вход

Лукач Н. М. Політичні аспекти торгівлі людьми

Просмотров 280 | Добавлено: Август - 14 - 2015 | 0 комментариев

Н.М. Лукач

Політичні аспекти торгівлі людьми

 (/ Н. М. Лукач // Грані. — 2014. — № 2. — С. 99-103.)

Авторське резюме

У статті здійснено комплексне дослідження політичних аспектів торгівлі людьми. Торгівля людьми сьогодні досягла грандіозних масштабів свого поширення і торкнулась майже всіх європейських країн та суміжних з ними регіонів. Сьогодні існує багато видів та форм експлуатації людей. І хоча рабство було скасоване ще в 1957 році, сьогодні все ще широко поширена експлуатація людей, як у традиційних формах, так і в більш сучасних. Таким чином, особливістю економіки кінця XX століття є «товаризація особистості».

Визначено доцільність аналізу негативних наслідків глобалізації та нелегальної міграції в контексті досліджуваної проблеми. Адже глобалізація, яка сьогодні поглинула практично всі сфери життєдіяль­ності людства, зачепила не лише економічні, політичні та соціальні процеси, але й процеси пов’язані з діяльністю злочинних угруповань, наділивши їх транскордонним характером.

У процесі торгівлі людьми значною є роль нелегальної міграції, яка стала надзвичайним феноменом періоду глобалізації і пов’язана з активізацією діяльності транснаціональних організованих злочинних угруповань, які забезпечують існування потужних мереж нелегальної міграції, контрабанди та трафі- кінгу людей.

Торгівлю людьми досить часто плутають з незаконною міграцією. Оскільки обидва явища пов’язані з тіньовою економікою та постійно підживлюють корупцію, відмивання грошей, гальмують економічний і демократичний розвиток суспільства. Торговці людьми використовують нелегальну міграцію та контр­абанду людей, забезпечуючи цим собі більші прибутки.

Автором проаналізовано міжнародно-політичні наслідки торгівлі людьми. А саме: проблеми для ор­ганізації державного управління, які створюються впливовими злочинними групами торгівців людьми та контрабандистів, масовим перебуванням в країні значної кількості негромадян країни; формування негативного міжнародного іміджу країни походження, призначення чи транзиту, як держави, нездатної ефективно протидіяти нелегальній міграції та торгівлі людьми.

Ключові слова: торгівля людьми, глобалізація, нелегальна міграція, контрабанда людей, функції кордону, транснаціональні злочинні угруповання.

 

Abstract

The article presents complex, systematic study of the political aspects of human trafficking. Today hu­man trafficking gained the grand scale of its spreading and it has affected almost all European countries and their neighboring regions. Nowadays there are a lot of kinds and forms of human exploitation. Although slav­ery was abolished in 1957, today human exploitation is still widespread both in traditional form and in more modern ones. So «trading in personality» is the feature of the economy of the late XX century.

The expediency of analysis of the negative impacts of globalization and illegal immigration in the context of the problem is identified. Globalization has engrossed almost all spheres of human life nowadays and has affected not only economic, political and social processes but also those ones which are connected with activity of criminal groups giving them transboundary nature.

Very often human trafficking is confused with illegal migration since both phenomena are connected with shadow economy and they constantly fuel corruption, money laundering, hindering economic and democratic development of society. Human traffickers use illegal migration and people smuggling for providing more profits because they don’t need to spend significant money on documents production, legalization, insurance and other items required by law.

The negative international results of human trafficking are researched by the author. Namely, problems of governance organization that are created by powerful criminal groups of human traffickers and smugglers, mass stay of a significant number of non-citizens in the country; formation of the negative international image of the origin, destination or transit country as the state which is unable to counter effectively illegal migration and human trafficking.

Keywords: human trafficking, human smuggling, illegal immigration, globalization, border functions, transnational criminal groups.

Постановка проблеми. Торгівля людьми є одним із найсерйозніших порушень фундаментальних прав людини, тяжким злочином, який в більшості випадків здійснюється організованими злочинними угрупованнями. Ця проблема носить міждержавний характер і знаходиться в центрі дискусій на міжнародному рівні впродовж більш ніж вікового періоду. Актуальність дослідження цієї теми поля­гає у тому, що масштаби поширення торгівлі людьми сьогодні досягли глобального рівня і вийшли за рамки традиційної правової пробле­матики, все більше проникаючи у сферу міжна­родної політики, зокрема міждержавних відно­син. Це — темний бік глобалізації, [11] один з її негативних наслідків, який суттєво впливає на життя людей, стабільність у світі та викликає все більше занепокоєння міжнародної спіль­ноти. Це новий виклик, який поставила перед людством глобалізація.

Аналіз досліджень і публікацій. Пробле­ма торгівлі людьми була і продовжує бути ак­туальним об’єктом дослідження для багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Серед них слід відзначити Е. Литвишко, А. Топчій, М. Діхманн, Ю. Штольдт та ін. Основні кри­мінологічні, соціальні та, зокрема, політичні аспекти проблеми висвітлені в праці А. Вілкс. Основні світові та регіональні тенденції тор­гівлі людьми висвітлені в працях І. Рамоне, Р. Арлаккі, Л. Гергєр, Р. Беллі, Ф. Картоль, С. Декарлі. Хоча наукові дослідження явища торгівлі людьми вже певною мірою виявили правові, економічні, соціальні, цивілізаційні, філософські, політичні та інші його аспекти, проте проблема досі невирішена і потребує по­дальшого вивчення.

Мета дослідження. Метою статті є дослід­ження та аналіз політичних аспектів торгівлі людьми. Пильна увага буде приділятися ана­лізу явищ глобалізації та нелегальної мігра­ції, як складових елементів у процесі торгівлі людьми.

Виклад основного матеріалу. Торгівля людьми комплексна проблема і зачіпає прак­тично всі сфери суспільного життя. Тому пред­ставники різних наукових напрямків намага­ються по-своєму дослідити це явище та дати йому своє тлумачення і оцінку. Відповідно з юридичної точки зору торгівлю людьми розу­міють як злочин, або як порушення основних прав людини, з політичної — торгівля людьми розуміється як наслідок невдалої політики гло­балізації та міграційної політики, з соціальної — основна увага приділяється реабілітації та за­хисту потерпілих. Проте загальноприйнятим сьогодні є визначення прийняте в 2000 році Генеральною асамблеєю ООН в Статті 3 Прото­колу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покаран­ня за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, а саме: означає дії здійснювані з метою експлуатації, вербування, перевезення, передачу, приховування або одер­жання людей шляхом загрози силою або її за­стосування чи інших форм примусу, викраден­ня, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом під­купу, у вигляді платежів або вигод, для одер­жання згоди особи, яка контролює іншу особу. Експлуатація включає, як мінімум, експлуа­тацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або звичаї, подібні з рабством, підневільний стан або вилучення органів [1].

Торгівля людьми знаходиться в тісно­му взаємозв’язку з незаконною міграцією та контрабандою людей, тому ці явища часто плу­тають [3. с.23 — 22]. Проте потрібно їх чітко розрізняти. Торгівля людьми має такі основні елементи: 1) переміщення людини; 2) шляхом обману чи примусу; 3) у стан примусової праці, рабства або умов, подібних рабству [6, с.58].

Міграція полягає в тому, що людина пе­реміщається з однієї країни в іншу. Це може статися легальним або нелегальним способом, добровільно (за згодою людини) або примусово (без її згоди), але зазвичай міграція відбуваєть­ся добровільно. Торгівля людьми є прикладом примусової міграції.

Контрабанда — це перевезення людини (за її згодою) в іншу країну нелегальним способом. Більшість людей мігрують добровільно, але в результаті опиняються в сітях торговців людь­ми.

Про відмінність торгівлі людьми та неза­конного ввезення мігрантів йдеться в Статті 3 Протоколу ООН проти незаконного ввезення мігрантів по суші, морю і повітрю, доповнюю­чого Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності. Незаконне ввезення мігрантів визначається тут як: «…забезпечен­ня, з метою отримання, прямо або опосеред­ковано, будь-якої фінансової або іншої матері­альної вигоди, незаконного в’їзду до будь-якої держави-члена будь-якої особи, яка не є її гро­мадянином або не проживає постійно на її те­риторії» [2]. Суттєвим елементом Протоколу про попередження і протидію торгівлі людьми є дії, вчинені з метою експлуатації, і, відповід­но до цього визначення, особи можуть стати жертвами торговців людьми і в своїх країнах проживання.

У контексті нашого подальшого досліджен­ня зосередимо увагу на політичних аспектах торгівлі людьми та розумінні явища, як ре­зультату невдалої глобалізації та міграційної політики.

Всебічно аналізуючи процеси глобалізації сучасного суспільства, можна стверджувати, що торгівля людьми в політичному аспекті з транснаціональної точки зору розвинених дер­жав є вигідною. Це нагадує розвиток торгів­лі рабами старого світу в XV — XIX століттях. Саме завдяки дешевій робочій силі розвива­лися сьогоднішні великі держави світу. Пра­цю рабів широко використовували в Північній Америці і в державах Західної Європи. Також у сучасному світі на початку XXI століття існує багато видів та форм експлуатації людей. За оцінками дослідників проблеми, близько міль­йона людей в Європі живуть сьогодні в умовах, що прирівнюються до рабства [10]. Відомо, що останні прояви рабства були ліквідовані ще в 1957 році, проте нині все ще широко пошире­на експлуатація людей. І необхідно усвідоми­ти, що нелегальне перевезення людей через кордон, їх сексуальна, фізична або інтелекту­альна експлуатація комусь дуже вигідні або навіть необхідні. У розвинених країнах спо­стерігається приріст працездатних людей, що сприяє відновленню робочих ресурсів, зменшує собівартість товарів і послуг, сприяє зростан­ню конкуренції. В результаті чого, безумовно, зростає якість товарів і послуг, збільшується внутрішній загальний продукт і підвищується рівень якості життя населення цих держав.

Натомість населення країн отримує такі вигоди: зменшується рівень безробіття, немає необхідності підвищувати забезпечення фінан­сових фондів з підвищення кваліфікації без­робітних або необхідності збільшувати ресурси фонду соціальної допомоги. Разом з цим можна визнати, що в соціально — політичному аспекті торгівля людьми або її окремі види (нелегаль­на міграція, несанкціоноване переміщення ро­бочої сили через кордон) є вигідними окремим підприємствам і навіть державам [4, с.15].

Сприйняття особистості як товару є особ­ливістю економіки кінця XX століття. Це — результат відсутності відповідного право­вого забезпечення та соціального захисту лю­дей [7]. На розвиток цього явища безумовно чинять свій вплив політика глобалізації та інтенсифікації міграційних процесів, особли­во трудова міграція. У процесі торгівлі людь­ми нелегальна міграція відіграє велику роль. Адже нелегальна міграція стала надзвичайним феноменом періоду глобалізації і пов’язана з активізацією діяльності транснаціональних організованих злочинних угруповань, які за­безпечують існування потужних мереж неле­гальної міграції, контрабанди та трафікінгу людей.

Організовані кримінальні угруповання в процесі торгівлі живим товаром використову­ють нелегальну міграцію та контрабанду лю­дей, отримують величезні прибутки за послуги, які надають у контексті нелегальної міграції. Так, за оцінками ФБР, прибутки організова­них злочинних угруповань від нелегальної мі­грації щорічно складають близько $ 12 млрд. Потік незаконних мігрантів постійно зростає. Існують прайс-листи послуг, згідно з якими, наприклад, переїзд з Китаю до Великобританії коштує $ 30 тис., з Туреччини до Німеччини — $ 1-3 тис., з Мексики — в США — від $ 200 до 1 тис. Кримінальні угруповання займаються

організацією переїздів громадян однієї країни в іншу, легалізацією мігрантів і навіть допо­магають із працевлаштуванням. Згодом за таку допомогу вони десятками років вимагають у жертв гроші [8].

За оцінками ООН, щорічно кримінальні угруповання, що допомагають нелегальним емігрантам перебратися в інші країни, заро­бляють $ 7-13 млрд. (в цю суму входять тільки доходи, одержувані за рахунок продажу і пере­продажу людей; дохід, принесений рабами сво­їм господарям, не врахований). Щорічно близь­ко 1 млн. чоловік нелегально перебирається в США і країни Європейського Союзу. Багато хто з цих емігрантів користуються послугами контрабандистів. За оцінками Дослідницької Служби Конгресу США, щорічно 1-2 млн. лю­дей переправляють в інші держави для подаль­шого перепродажу. [5]

Загалом міжнародні наслідки торгівлі людьми можна відобразити, розділивши їх на дві групи: наслідки для країн походження лю­дей та результати для країн призначення лю­дей. Так, до першої групи можна віднести:

—   зменшення рівня безробіття;

—   зменшення матеріально-фінансового за­безпечення, передбаченого безробітним і для підвищення професійного рівня працівників низької кваліфікації;

—   зменшення приросту фондів і ресурсів со­ціальної допомоги;

—   виїзд соціально — нестабільних людей з держави;

—   переміщення кримінальних елементів з інших держав.

Відповідно до другої групи:

—   приріст кількості (ресурсів) працівників;

—   відновлення робочих ресурсів;

—   зменшення собівартості послуг і виробле­них товарів;

—   зростання ринку окремих послуг і видів виробництва, зростання конкуренції;

—   збільшення якості послуг і товарів;

—   внутрішній загальний продукт і приріст капіталу;

—   нове культурне середовище і формуван­ня інтегрованих цінностей;

—   посилення криміногенного потенціалу. [4, с.16]

Зважаючи на те, що передову роль у проце­сі торгівлі людьми відіграє нелегальна мігра­ція, потрібно значну увагу приділити і мігра­ційній політиці та ролі й охороні державного кордону. Адже швидкість пересування людей настільки висока, що неможливо забезпечи­ти належну охорону кордонів, і це, буквально, провокує торгівлю людьми.

За словами глави Бюро ОБСЄ в Таджи­кистані Івара Віккі, торгівля людьми ство­рює транснаціональні загрози. [9] Тому вирішення проблеми і призупинення її по­дальшого розвитку — головне завдання міжна­родної спільноти. Адже всі наслідки згаданої проблеми спостерігаються не тільки на сучас­ному розвитку людства, але можуть мати міс­це і в майбутньому. Надалі, якщо проблема торгівлі людьми в усіх її аспектах, зокрема в політичному, не буде вирішена, то можна очі­кувати на: інтенсифікацію згаданого процесу, різке збільшення обсягів торгівлі, включення в міжнародну торговельну мережу все нових країн походження та призначення, розширен­ня сфер використання живого товару. Все це може призвести до різкого зростання потенціа­лу транснаціональної організованої злочиннос­ті, зміцнення її матеріальної і фінансової бази, кооперації з легальними міжнародними органі­заціями зміцнення універсалізації злочиннос­ті. Паралельно вдосконалюватимуться форми і методи переміщення людей через кордони [4, с.19].

Висновки. Отже, ХХІ століття характери­зується експансією транснаціональної органі­зованої злочинності, одним із проявів якої є торгівля людьми. Основним міжнародно-полі­тичним наслідком та аспектом торгівлі людь­ми є формування негативного міжнародного іміджу країни походження, призначення чи транзиту, як держави нездатної адекватно ре­агувати на виклики глобалізації та ефектив­но протидіяти нелегальній міграції та торгівлі людьми. З огляду на актуальність цієї пробле­ми для України доречно у перспективі досліди­ти політичні аспекти торгівлі людьми в нашій державі.

 Література

1. ООН. Протокол про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, стаття 3, http://www.uncjin.org/Documents/Conventions/dcatoc/final_documents_2/conven-tion_%20traff_eng.pdf.

2. ООН. Протокол проти незаконного ввезення мігрантів по суші, морю і повітрю, доповнюючий Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, стаття 3, ст. 2, http://www.uncjin.org/Docu- ments/Conventions/dcatoc/final_documents_2/convention_smug_eng.pdf.

3. Топчій А. Висвітлення в ЗМІ проблеми торгівлі людьми. Посібник для журналістів. / А. Топчій. — К. : 2008.- 99 с.

4. Вилкс А. Торговля людьми и их органами: криминологические, политические и социальные аспекты проблемы. Взгляд на криминальные реалии XXI века. Рига, 2005. — 114 с.

5. Литвишко Е., ЕГМОО «Молодежная Ассоциация Громадских Инициатив». Торговля людьми, как глобальная проблема [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.civicua.org.

6. Синицын Ф.Л., Ситниченко О.В. Права человека и торговля людьми. Справочник. — М. : 2005. — 214 с.

7. Торговля людьми как одна из форм проявления организованной преступности. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://kiev-security.org.ua/box/4/98.shtml.

8. Торговля людьми приобрела глобальные масштабы. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// newsland.com/news/detail/id/802449/.

9. Торговля людьми создает транснациональные угрозы. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.pressa.tj/news/glava-obse-v-rt-torgovlya-lyudmi-sozdaet-transnacionalnye-ugrozy.

10. Dichmann M. Menschenhandel in Europa. Mühsamer Kampf der EU gegen ein MilliardengescMft. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.dradio.de/dlf/sendungen/europaheute/1927894/.

11. Stoldt J. The dark side of globalisation. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : https://docs.google.com/viewer?docex=1&url=http://www.forum.lu/pdf/artikel/4884_220_Stoldt.pdf.

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.