| Главная | Рубрики | Информация о центре | Ссылки |                                                                                                                  Регистрация | Вход

Тимчишин А.М.

ОКРЕМІ ОБСТАВИНИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ВСТАНОВЛЕННЯ ПРИ ВІДКРИТТІ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ ПРО ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВО

 (/ А. М. Тимчишин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. – 2014. – Вип. 35. – С. 244-252. )

Актуальність теми: Становлення Української держави, змі­на її політичного і соціально-економічного устрою, здійснення кримінальної, адміністративної та судової реформи, безпосе­редня участь у міжнародних правоохоронних та інших міждер­жавних правозахисних організаціях, стрімкий розвиток світових процесів глобалізації сприяли виникненню нових функцій дер­жави й наповненню старих новим змістом, що вимагає відповід­ного наукового обґрунтування і правового забезпечення. У той же час негативні процеси, такі, як тінізація економіки, зростання її кримінального сектору та інші недоліки економічного розвитку не сприяють ефективному здійсненню реформ. Це свідчить про те, що в Україні не вдалося створити належних умов для функ­ціонування й розвитку економіки на правовій основі. Зазначені недоліки пояснюються також відсутністю відповідного теоретико-методологічного та правового забезпечення розвитку держави й реформаційних процесів з урахуванням перспектив міжнарод­ної інтеграції. При достатній кількості правоохоронних органів, які за своїм правовим статусом зобов’язані вести активну проти­дію економічній злочинності й корупції, в державі ще не створе­но ефективно діючої організаційно-управлінської структури і її правового забезпечення з координації їх діяльності, в результаті чого вони працюють не завжди узгоджено та ефективно. Вини­кла об’єктивна потреба в поглиблених наукових дослідженнях із зазначених проблем, особливо з питань дослідження окремих об­ставин, що потребують встановлення при відкритті кримінальних проваджень в сфері економіки в цілому, та фальшивомонетництва зокрема.

До факторів, що сприяють поширенню фальшивомонетни­цтва в Україні слід віднести безперервний розвиток науково-тех­нічного потенціалу, а з цим і появу найсучасніших та легкодоступ­них для самостійного освоєння технічних засобів, наповнення ринку такими товарами як копіювально-розмножувальна техніка, що має високу спроможність відтворення друкованої продукції з оригіналу, виникнення спеціальної фотоапаратури, збільшуваль­них приладів різної кратності, освітлювальних пристроїв, пресів різної модифікації, карбувального інструменту, паперу, що має певну подібність з тим, на якому виготовляють законні платіжні засоби, різні марки барвників та хімічних реактивів безпосеред­ньо впливають на поширення фальшивомонетництва в нашій дер­жаві. Разом з тим, можливість доступу до ознайомлення із спеці­альною літературою, що містить відповіді на питання, пов’язані з технологічними процесами, що застосовуються при виготовленні поліграфічної продукції, поряд з іншими наведеними обставина­ми, сприяють постійному розвитку та удосконаленню фальшиво- монетництва, а відтак зумовлюють виникнення певних трудно­щів та особливостей при досудовому розслідуванні кримінальних проваджень даної категорії, що в свою чергу зумовлює пошук но­вих способів та методів боротьби з цим негативним явищем.

Порядок відкриття та розслідування кримінальних прова­джень про фальшивомонетництво має певну специфіку, яка обу­мовлена обставинами та механізмом вчинення кримінального правопорушення, конкретними умовами провадження окремих слідчих (розшукових) дій та джерелами отримання криміналістично значущої інформації про даний злочин [3, с. 12].

Слід зазначити, що досудове розслідування кримінальних проваджень про фальшивомонетництво, як і будь-яких інших злочинів, може бути розпочато тільки після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 214 КПК).

Оскільки на початковому етапі досудового розслідування виникає потреба використання спеціальних криміналістичних знань, то важливу роль в такому випадку відіграє доручення слід­чого на проведення експертизи (ст. 242 КПК). Це зумовлено тим, що слідству необхідно визначити, чи є грошові знаки підроблени­ми, чи ні. В залежності від висновку експерта, буде вирішуватися питання про продовження досудового розслідування по даному кримінальному провадженні чи його закриття за відсутністю події кримінального правопорушення (ст. 284 КПК). На момент огляду місця події та внесення відповідних відомостей до Єдино­го реєстру досудових розслідувань слідчий не може самостійно і остаточно, без ймовірних припущень, вирішити дане питання. Наприклад, у випадку вилучення „суперфальшивки” або іншої високоякісно підробленої купюри, ознаки підробки не можна встановити без використання спеціальних знань у галузі криміна­лістичного дослідження документів, зокрема паперових грошей [4, с. 119-120]. У випадках, коли підробка очевидна або вже вста­новлена експертами банку або іншого закладу, експертиза слід­чим може не призначатись. Висновок експерта по судово-кримі­налістичній експертизі грошових знаків та цінних паперів має доказове значення для розслідування кримінальних проваджень про фальшивомонетництво.

Слід зауважити, що нормами чинного кримінально-процесу­ального законодавства передбачена більш досконала процедура направлення речових доказів у провадженнях про фальшивомонетництво на експертне дослідження, натомість Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року передбачав у даному випадку застосування одних і тих самих спеціальних знань двічі, першій раз в рамках перевірочних матеріалів по справі, другий – подальшого безпосереднього направлення на експертизу після прийняття рішення про порушення кримінальної справи. Це, від­повідно, збільшувало навантаження на слідчих та судових експер­тів, тягнуло за собою невиправдані витрати часу, сил та засобів.

Наступною важливою обставиною, що потребує з’ясування, на наш погляд, є необхідність перевірки виявлених та вилучених грошових знаків за наявними в ОВС обліками.

Згідно з вимогами, про кожний факт виявлення фальшивих грошових знаків правоохоронні органи зобов’язані негайно ін­формувати штаб-квартиру Інтерполу за обліковими формами, прийнятими міжнародним співтовариством:

а)   форма 88-1/Ф „Повідомлення про підроблені грошові зна­ки” – заповнюється у випадках, коли вилучена підроблена купю­ра і ознаки її підробки не виявлені;

б)   форма 88-2/Ф „Виявлення типографського обладнання” – заповнюється, коли виявлене типографське обладнання, на якому проводилася підробка грошових знаків;

в)   форма 88/3 „Щомісячне повідомлення про вилучення фальшивих грошових знаків, про підробку яких відомо, при від­сутності підозрюваних” – заповнюється, наприклад, для повідом­лення у робочому порядку про фальшиві банкноти, виявлені в ході перевірки готівкових грошей.

Генеральний секретаріат Інтерполу індексує зареєстровані фальшивки. До картотеки Інтерполу введено вже більше 12 тис. міжнародних індексів. Кожний індекс складається з двох елемен­тів: іменованої «приставки» – букви і цифри, що позначає дер­жаву, гроші якої підроблені, та номери, що вказують на хроно­логічний порядок реєстрації у справі даної підробки [5, с. 61]. На підробки одного походження ведеться реєстраційна картка, де позначається, в якій державі і коли виявлена чергова підробка. Це допомагає експертам Інтерполу стежити за шляхом поширення фальшивих грошей, виготовлених одними злочинцями, іноді пе­редбачати можливість їхньої появи в тих чи інших регіонах [6, с. 119]. Для проведення експертиз у Генеральному секретаріаті Ін- терполу існує дослідницька лабораторія, яка була створена після IV міжнародної конференції 1961 року [5, с. 58].

В цілому облік підроблених грошових банкнот, монет та ін­ших платіжних засобів, який здійснює Генеральний секретаріат Інтерполу є надзвичайно дієвим заходом з точки зору зручності та швидкості отримання інформації про те, де вилучались банкноти, які мають загальне джерело походження з виявленими грошови­ми знаками, а також про те, хто притягувався до відповідальності по цих провадженнях. Дані відомості можна використовувати для встановлення місцезнаходження осіб, підозрюваних у вчинен­ні злочину, а також для отримання із-за кордону інших відомо­стей, необхідних для розслідування кримінальних проваджень [7, с. 296]. Згідно з нормативними актами МВС України у випадку виявлення на території України фальшивих грошей або цінних паперів у МВС України створюються міжрегіональні слідчо-опе­ративні групи у складі оперативних працівників ДДСБЕЗ, ДКР та інших служб на чолі з працівником ГСУ МВС України. Схожі оперативні групи на чолі з слідчими відповідних територіальних органів внутрішніх справ створюються на місцях. Однак, іноді виникають труднощі при досудовому розслідуванні криміналь­них проваджень стосовно осіб, які ввозять підроблені іноземні грошові знаки на територію України. Ця проблема полягає у тому, що, як правило, фальшиві банкноти виготовлені за кордоном, і юрисдикція України на ці діяння не поширюється, а особи, у яких виявлені ці банкноти, пояснюють, що добросовісно помилялися стосовно справжності грошових знаків.

Наявність або відсутність умислу на збут підробленої ва­люти у таких випадках з’ясовується шляхом встановлення ряду обставин. По-перше, необхідно звернути увагу на кількість під­роблених грошових знаків. Виявлення у однієї особи одиничних фальшивок при значній кількості справжніх банкнот, як правило, свідчить про те, що вони придбані випадково. Наявність декіль­кох тотожних фальшивих банкнот, навпаки, вказує на можливість ввозу підробленої валюти „емісаром”. У такій ситуації необхідно ретельно вивчити особу утримувача підробленої валюти (грома­дянство і країна постійного проживання, рід занять, мета при­буття в Україну або поїздки за кордон і т.д.). По-друге, важливо проаналізувати дії особи до моменту виявлення у неї підробленої валюти: зовнішньо нелогічні, не виправдані угоди, передчасний від’їзд, сумнівні знайомства і т.п. можуть свідчити про проти­правні наміри. Необхідно також перевірити, чи вся валютна го­тівка була внесена до митної декларації.

При розслідуванні фальшивомонетництва виникає коло об­ставин і питань, які підлягають обов’язковому встановленню і дослідженню. Характер цих обставин визначає напрями досудо­вого розслідування та особливості його планування. Звичайно, вважати, що розслідування обмежується встановленням і дослі­дженням тільки цих обставин э помилковим. В силу тих чи інших причин окремі обставини, які підлягають дослідженню, можуть втратити актуальність, їх характер може змінитися тощо.

Зокрема, слід звернути увагу на обстановку місця вчинен­ня злочину, яка являє собою частину матеріального середовища, що охоплює крім ділянки території, сукупність різних предметів, поведінку учасників події, психологічні відносини між ними [8, с. 36]. Окремі речі й учасники обстановки на місці вчинення зло­чину – це слідосприймаючі об’єкти, що відображають механізм злочинну, особливості дій злочинця та інших учасників.

На стадії початку досудового розслідування кримінального провадження про фальшивомонетництво необхідно дослідити спосіб вчинення злочину з точки зору його зумовленості об’єк­тивними і суб’єктивними факторами, які функціонально взає­мопов’язані. Об’єктивними факторами є властивості предмета посягання, засоби і знаряддя, місце, час, обстановка реалізації злочинного умислу [9, с. 277]; суб’єктивними – мотив і мета зло­чину, знання, вміння, навики, звички злочинця, тип характеру і психологічної спрямованості особи злочинця, які вирішальним чином впливають на вибір знарядь та прийомів для досягнення злочинної мети [10 с. 114]. Певний характер дій злочинця зумовлює використання ним окремих знарядь та засобів, і навпаки, на­явність у злочинця реальних засобів, що можуть бути використа­ні для вчинення злочину, визначає обрання відповідних дій [11, с. 41]. Це правило яскраво підтверджується у способах виготовлен­ня підроблених грошей, цінних паперів та інших платіжних засо­бів. Знаряддя злочину – це предмети і речовини, які виконують функцію підсилення наявних у людини або набуття нових мож­ливостей для впливу на предмет злочину [12, с. 188]. У знаряддях злочину міститься відповідна програма (спосіб) можливих дій, які можуть бути вчинені із використанням цих предметів [11, с. 41].

Оскільки виготовлення підроблених паперових грошей та інших платіжних засобів потребує використання різноманітних сучасних технічних засобів та комп’ютерних технологій, то саме дослідження знарядь злочину нерідко вимагають залучення фа­хівців і проведення спеціальних досліджень, що само по собі викликає певні труднощі. Однак, наявність інформації про спо­соби виготовлення підроблених грошей характеризує процеси, технології та засоби, що застосувались для їх незаконного вироб­ництва. Обраний спосіб виготовлення підробок відображає риси відповідного узагальненого типу злочинця, його технічні мож­ливості, рівень знань в сфері технологій відтворення кольорових зображень, де в чому соціальний статус і світогляд та детермінує вибір способу збуту підробок. Точне розпізнання способу виго­товлення підроблених грошових знаків дозволяє швидко, всебіч­но та повно розкрити злочин, а іноді дає можливість встановити, що декілька злочинів вчинені однією і тією ж особою та конкре­тну особу злочинця.

Підводячи підсумок слід зазначити, що обставини, які потребують встановлення при розслідуванні кримінальних проваджень про фальшивомонетництво не є вичерпними, та до окремих з них, на нашу думку слід віднести:

•     чи дійсно виявлені та вилучені грошові знаки містять оз­наки підробки та є фальсифікованими;

•     чи перебувають купюри виготовлені аналогічним спосо­бом на спеціальних обліках ОВС;

•     чи дійсно у затриманої особи з підробленими грошовими знаками при собі був умисел на їх збут;

•     чи відповідає обстановка місця події вчиненому кримі­нальному правопорушенню;

•     чи відповідає спосіб та знаряддя вчинення злочину вияв­леним підробленим грошовим коштам;

•     чи володіє особа, якій повідомлено про підозру у вчинен­ні фальшивомонетництва спеціальними знаннями та навичками тощо.

 Література

1. Конституція України (зі змінами і доповненнями). – К.: Атіка, 2014. – 64 с.

2.  Кримінальний процесуальний кодекс України : Закон України від 13 квіт. 2012 р. //Голос України. – 2012. – 19 травня (№ 90-91).

3.  Мацишин В.С. Особливості розслідування фальшивомонетництва: Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.09: «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» /В.С. Мацишин /НАВСУ. – К., 2002. – 24 с.

4.  Попов Б.Б. Особливості порушення кримінальних справ про фаль- шивомонетництво та типові слідчі ситуації, які складаються на початковому етапі розслідування /Б.Б. Попов //Вісник Запорізького юридичного інституту: Науково-практичний збірник. – Запоріж­жя. -1998. – Вип. 1. – С. 119-125.

5.  Мацишин В.С. Інтерпол проти фальшивомонетництва /В.С. Маци­шин // Бюлетень з обміну досвідом роботи: Науково-практичне ви­дання. – К.: МВС України. – 2001. – № 131. – С. 57-64.

6.  Радионов К.С. Интерпол: миф и действительность /К.С. Радионов. – М.: Международные отношения, 1986. – 159 с.

7.  Щерба С.П. Расследование изготовления или сбыта поддельных де­нег или ценных бумаг // Расследование преступлений в сфере эконо­мики: Руководство для следователей / С.П. Щерба. -М.: Издатель­ство «Спарк», 1999. – С. 288-308.

8.  Бахин В.П., Гончаренко В.И., Клименко Н.И. и др. Советская крими­налистика. Методика расследования отдельных видов пре ступле­ний.: Учеб. для юрид. ин-тов и фак. / В.П.Бахин, В.И.Гончаренко, Н.И. Клименко и др.; Под ред. В.К.Лисиченко. – К.: Вища школа, 1988. – 405 с.

9.  Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник: У 2-х ч. Ч.2. – Харків: Консум, 2001. – 528 с.

10. Криминалистика социалистических стран / Под ред. В.Я. Колдина. -М.: Юрид. Лит., 1986. – 512 с.

11. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответ­ственность / И.И.Панов. – Харьков: Вища школа, 1982. – 163 с.

12. Шмонин А.В. Методика расследования преступлений. Учебное посо­бие /А.В. Шмонин. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2006. – 464 с.

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.