Данилюк М. І. Особливості слідчих ситуацій початкового етапу розслідування корупційних правопорушень, вчинених представниками органів місцевої влади : Одесский центр по изучению организованной преступности и коррупции

| Главная | Рубрики | Информация о центре | Ссылки |                                                                                                                  Регистрация | Вход

Данилюк М. І.

Голова Шевченківського районного суду м. Чернівці, Заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права і криміналістики Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича

ОСОБЛИВОСТІ СЛІДЧИХ СИТУАЦІЙ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ РОЗСЛІДУВАННЯ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ВЧИНЕ­НИХ ПРЕДСТАВНИКАМИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ

(/ М. І. Данилюк // Актуальні проблеми права: теорія і практика. — 2013. — № 26. — С. 263-269. )

Виявлення ознак корупційного правопорушення, подальше успішне йо­го розкриття залежить від своєчасного проведення оперативно-розшукових заходів на початковому етапі розслідування. Враховуючи на­ведене і обирався предмет даного наукового дослідження.

Ключові слова: корупційні правопорушення, слідчі ситуації, розсліду­вання корупційних правопорушень, початковий етап розслідування, орга­ни місцевої влади.

Постановка проблеми: Початковий етап розслідування корупційних правопорушень починається з моменту порушення кримінального прова­дження і завершується складанням постанови про притягнення конкретної особи як обвинуваченого, включає в себе початкові слідчі дії, спрямовані на фіксування слідів правопорушення та встановлення особи, яка його вчинила. У зв’язку з цим особливої цінності набуває правильний, логічно- послідовний алгоритм здійснення такої діяльності, з врахуванням особли­востей її проведення, які будуть розкриті далі.

Ступінь наукової розробки. Окремі аспекти даного питання знайшли своє відображення у працях Л.І. Аркуші, Н.М. Ахтирської, Л.В. Багрій- Шахматова, Р.С. Бєлкін, С. В. Веліканова, С. Е. Вороніна, І. Ф. Герасимо­ва, О.О. Дудорова, В.П. Корж, В.Т. Маляренка, В.О. Попелюшка, В.Ю. Шепітька та інших. Однак, комплексного дослідження особливостей слід­чих ситуацій на початковому етапі розслідування корупційний правопо­рушень, вчинених представниками органів місцевої влади на даний мо­мент так і немає. З огляду на наведене вважаємо за доцільне здійснити власний аналіз вказаної проблеми.

Метою статті є аналіз особливостей слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування корупційний правопорушень, вчинених представни­ками органів місцевої влади.

Виклад основного матеріалу. В українському законодавстві та криміна­льно-правовій науці на даний час не існує ні нормативно-правового, ні єдиного наукового визначення поняття корупційного правопорушення. Ми дотримуємось думки тих науковців, які допускають визначення «корупційних правопорушень» як окремого виду правопорушень та їх поділ на ті, які можуть бути визнані завжди корупційними («безумовно корупційні»), та ті, які можуть визнаватися корупційними лише за певних умов їх вчи­нення («умовно корупційні») [6, С. 130].

У класичному розумінні алгоритм слідчих дій на початковому етапі розслідування корупційних правопорушень, вчинених представниками органів місцевої влади має вигляд:

  • виїмка і огляд документів;
  • обшук за місцем роботи і проживання;
  • допит посадової особи;
  • очні ставки;
  • призначення експертиз.

Варто зазначити, що початковий етап будь-якого розслідування це ва­жливий напрямок роботи, спрямований на збирання фактичних даних, які в подальшому мають стати достатніми для прийняття рішення у прова­дженні. У даному випадку особливостями діяльності слідчого буде швид­кість реагування на докази, які можуть бути знищеними, спрямування зу­силь на розкриття правопорушення «по гарячих слідах», встановлення та затримання винних [3, С. 691]

На початку розслідування корупційних правопорушень виникають про­сті та складні слідчі ситуації [1, С. 259].

Прості слідчі ситуації пов’язані із фактом затримання посадових осіб на місці правопорушення, за умови визнання останніми своєї вини, видачі документів, що відображають вчинення ними правомірної або незаконної посадової дії. За таких обставин й інші учасники корупційного правопо­рушення надають об’ єктивні свідчення про обставини події, що розсліду­ється, інформацію про власні ролі і співучасть.

На даному етапі — основним завданнями розслідування корупційних правопорушень є:

° встановлення посадового або службового положення представника органу місцевої влади;

° дослідження факту використання службового становища при проти­правному діянню;

° розширення доказової бази звинувачення;

° перевірка зібраних доказів.

Для цього у відділі кадрів органу місцевої влади здійснюється виїмка наказу про призначення на посаду. На нашу думку, повинен вилучатися перший екземпляр наказу, в якому є підпис керівника, відмітка про реєст­рацію у відділі кадрів, а також підпис працівника про ознайомлення з ним. У цих же цілях вилучаються посадові інструкції, положення, розпоря­дження, накази, якими на підозрюваного покладаються (тимчасово або постійно) будь-які обов’ язки або встановлюються правила здійснення пев­них видів, напрямів діяльності, виконання конкретних службових опера­цій, вивчаються документи, що відображають хід виконання суб’єктом владних повноважень службової дії тощо.

Вилучені документи оглядаються, їх зміст порівнюється із вимогами відповідних нормативно-правових актів, що регулюють дані правовідно­сини, допитуються особи, які їх складали. Своєчасне проведення виїмки позбавляє посадову особу і співучасників можливості знищити документи, що мають доказове значення.

Наступним логічним слідчим кроком є допит свідків із числа співробі­тників органу місцевої влади. Схема допиту визначається необхідністю з’ясувати обставини, що передують події правопорушення, супроводжу­ють його вчинення, випливають із нього. Метою даної процесуальної дії є встановлення фактів, які свідчать про дії підозрюваного під час вчинення правопорушення, з метою виявлення винної поінформованості або неправ­ди [7, С. 10].

При проведенні допитів таких свідків необхідно враховувати той факт, що деякі з них схильні до дачі неправдивих свідчень, їх перекручування внаслідок «корпоративної солідарності», приятельських стосунків або по­боювання, що надання об’єктивних показань може спричинити негативну реакцію з боку керівництва, колег.

Інші вважають, що повинні відстоювати товариша по службі або прос­то не бажають брати участь в розслідуванні. Саме тому, до цих допитів необхідно ретельно готуватися, встановлювати, в яких стосунках допиту­ваний знаходиться з підозрюваним і можливість його співучасті.

Варто зазначити, що оперативно-розшукова діяльність по перевірці до­стовірності сумнівних свідчень не повинна припинятися доти, доки не бу­дуть отримані спростовні докази їх помилковості або об’ єктивності.

Складні слідчі ситуації початкового етапу розслідування корупційних правопорушень, які вчиняються представниками органів місцевої влади мають місце у випадках заперечення останніми своєї причетності до кору­пційних діянь. Найчастіше виникають, коли інформація про протиправні корупційні факти поступає через певний час після їх скоєння. Якщо кримі­нальне провадження порушене за заявою конкретних осіб, розслідування — починається з їх допиту.

Основним прийомом допиту заявника на початковому етапі розсліду­вання корупційних правопорушень є деталізація свідчень. У нього з’ясовується за яких обставин сталося корупційне правопорушення; де і при яких умовах вони познайомились із представником влади; які дії по­винен був виконати останній і чи вчинив їх; які документи і кому переда­вав заявник і які отримав (копії, розписки, поштові квитанції, письмові відповіді, запити тощо).

Важливою частиною допиту є здобуття свідчень про обставини переда­чі винагороди:

  • хто виявився ініціатором;
  • де була досягнута домовленість про передачу;
  • хто при цьому був присутній;
  • хто і як визначив суму або характер винагороди;
  • за яких обставин і як передавалася винагорода;
    • чи маскувалося вона під законну операцію: якщо так — то яким чи­ном.

У допитуваного також з’ясовується чому він вирішив звернутися до правоохоронних органів, чи не передував цьому конфлікт з представником органу місцевої влади. Обов’ язковим є питання про джерело переданих посадовій особі грошей.

Зачасту мотивами вчинення корупційних правопорушень представни­ками органів місцевої влади є корислива або інша особиста заінтересова­ність, кар’єрний зріст, певні професійні інтереси. Через це допит свідків повинен спрямовуватися і на встановлення мотивів корупційних зловжи­вань.

У випадку змови хабародавця і хабарника, слідчий при проведенні до­питу використовує систему доказів самого факту передачі предмету хаба­ра, службового підроблення тощо.

Іще однією цікавою слідчою ситуацією початкового етапу розслідуван­ня корупційних правопорушень є порушення кримінального провадження за матеріалами документальних перевірок. У даному випадку розслідуван­ня рекомендується починати з осіб, що їх проводили.

Слідчому вкрай необхідно отримати інформацію:

—  за чиєю ініціативою проводилася перевірка;

—  хто брав участь в її проведенні;

—   чи зіткнулися перевіряючі з певною протидією і в чому воно виража­лося;

—  які операції та методи перевірки були використані;

—   які нормативні розпорядження і методичні рекомендації аналізували­ся;

—  як розподілялися обов’ язки між учасниками перевірки.

Перевіряючих допитують про предмет, об’єкти і межі перевірки; про те, які документи та за який період діяльності досліджувалися; у кого вони були отримані; з якими документами ознайомитися не вдалося та чому.

Деякі паперові докази, що мають значення для розслідування коруп­ційних правопорушень можуть бути вилучені у аудиторської фірми, яка надає послуги органу місцевої влади, транспортної організації чи страхо­вої компанії, а також у підприємств з якими здійснюється фінансово- господарська діяльність.

Документи вилучаються на паперових та електронних носіях, у разі не­обхідності призначається комп’ ютерно-технічна експертиза із залученням спеціальних знань спеціалістів [5, С. 137—143]. У випадку відсутності до­кументів, що мають доказове значення проводяться обшуки.

Коли приводом для порушення провадження послужила заява свідка корупційного правопорушення — розслідування починається з допиту за­явника. Він проводиться за алгоритмом раніше проаналізованих ситуацій [2, С. 112—113]. Єдине-що, додатково у таких заявників з’ясовується, як вони опинилися у місці здійснення корупційного діяння, чому вирішили, що в даному випадку вчиняється правопорушення.

Отриману інформацію про корупційне правопорушення, вчинене пред­ставником органу місцевого самоврядування слід оцінювати з позиції:

—    її відношення до цілей і завдань розслідування;

—  її допустимості і доцільності використання (в якості доказів або орієн­тувальної інформації);

—  достатності даних для порушення кримінального провадження;

—  перспективи розслідування [9, С. 388].

Разом з тим, при виявленні ознак приховування корупційних правопо­рушень у сфері діяльності органів місцевої влади може бути проведений огляд місця події, його доцільно здійснювати після виїмки та огляду доку­ментів, допиту. За його допомогою встановлюються:

1)  характер та обставини досліджуваного правопорушення;

2)  виявляються причини і умови, що сприяли його вчиненню;

3)   отримуються дані, які надалі можуть бути використані для перевірки доказів [4, С. 107—108].

По досліджуваній категорії правопорушень найчастіше очні ставки в разі суперечності показань свідків і підозрюваного проводяться між керів­ником та бухгалтером; між керівником, підозрюваним і підлеглими; керів­ником та представниками підприємств, з якими велася господарська діяль­ність.

Можливе призначення ряду експертиз, зокрема, судово-економічної (перевірка фінансових і господарських операцій), товарознавчої (встанов­лення якості промислових і продовольчих товарів), а також почеркознав­чої, криміналістичне дослідження документів тощо.

Якщо представникові органу місцевої влади передавався спеціально за­барвлений об’ єкт з метою виявлення корупції, то змивання, зроблені з рук затриманого, вилучений у нього одяг відправляється на експертизу з ме­тою виявлення часток, ідентичних з фарбником, яким був оброблений вка­заний предмет [8, С. 80—82].

Особливостями досліджуваних слідчих дій, на нашу думку, є фактор раптовості та несподіванки, адже в силу займаної посади працівник орга­нів місцевої влади може здійснювати сам або через підлеглих чи колег ак­тивну протидію розслідуванню.

За наслідками отриманої слідчої інформації висуваються слідчі версії, на підставі яких планується майбутня діяльність з викриття суб’єкта кору- пційного правопорушення, організовується взаємодія працівників право­охоронних органів, залучається допомога громадськості, організовуються заходи щодо подолання протидії зацікавлених осіб тощо.

Висновки. Корупційні правопорушення, вчинені співробітниками орга­нів місцевої влади характеризуються рядом особливостей, які повинні вра­ховуватися під час проведення слідчих дій на початковому етапі їх розслі­дування, підбору алгоритмів дій, побудові слідчих версій.

Слідчі дії на початковому етапі розслідування корупційних правопо­рушень, вчинених представниками органів місцевої влади зводяться до збирання, фіксації та дослідження доказової інформації щодо особи підо­зрюваного, обставин вчинення корупційного правопорушення, фактів при­ховування раніше вчинених протиправних діянь та протидії розслідуванню виявлених правопорушень.

Дотримання процесуальної форми під час проведення низки згаданих процесуальних дій дозволяє сформувати належну та достатню доказову базу для пред’ явлення обвинувачення та успішного здійснення судочинст­ва по даній категорії справ.

Література:

  1. Біленчук П. Д. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів : навч. посібник / П. Д. Біленчук, А. П. Гель, Г. С. Семаков. — К. : МАУП, 2007. — 512 с.
  2. Доспулов Г. Г. Психология допроса на предварительном следствии / Г. Г. Доспулов. — М. : Юрид. лит., 1976. — 386 с.
  3. Криминалистика : учебник / под ред. Р. С. Белкина. — М. : Норма, 2005.

—    992 с.

  1. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів зло­чинів : навч. посіб. / В. П. Бахін, В. К. Весельський, В. С. Кузмічов ; за ред. О. М. Джужі. — К. : Нац. акад. внутр. справ, 2010. — 524 с.
  2. Матусовський Г. А. Кримінолого-криміналістичні питання боротьби зі злочинами в сфері використання автоматизованих систем / Г. А. Мату- совський, В. О. Голубев // Держава та регіони. — 2001. — С. 137-143.
  3. Мельник М.І. Корупція — корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії) : монографія / М. І. Мельник. — К. : Юри­дична думка, 2004. — 400 с.
  4. Мишков Я. Є. Методика розслідування хабарництва : авреф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Криміналь­ний процес та криміналістика; судова експертиза» / Я. Є. Мишков. — Х., 2005. — 20 с.
  5. Шмидт А. А. Тактические основы распознавания ложных показаний и изобличение лжесвидетельства : дисс. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук / А. А. Шмидт. — 1972, 220 с.
  6. Чичиркіна С. П. Особливості проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування при виявлення приховування злочинів у сфері службової діяльності / С. П. Чичиркіна // Право і управління. — 2011. — № 2. — С. 387 — 396.

Данилюк М.И. Особенности следственных ситуаций на первонача­льном этапе расследования коррупционных правонарушений, совер­шенных представителями органов власти.- Статья

Установление признаков коррупционного правонарушения, успешное его раскрытия зависит от своевременного проведения оперативно­розыскных мероприятий на начальном этапе расследования. Учитывая приведенное и избирался предмет данного научного исследования.

Ключевые слова: коррупционные правонарушения, следственные си­туации, расследованию коррупционных правонарушений, начальный этап расследования, органы местной власти.

Danyliuk M. I. The features of the investigative situations on the initial stage of the corruption offenses committed by local authorities.-Article

Look for signs of corruption offense, its success depends on the timely disclosure of search operations in the initial phase of the investigation. Given the above and was elected an object of this research.

Keywords: corruption, investigating the situation, investigate corruption cases, initial investigation by local authorities.

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.