Главная | Рубрики | Информация о центре |Ссылки                                                                                                                  Регистрация | Вход

О. М. Олійник,

здобувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного

юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСІБ,

ЯКІ НЕЗАКОННО ВИКОРИСТОВУЮТЬ БЮДЖЕТНІ КОШТИ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

(/ О. М. Олійник // Питання боротьби зі злочинністю. — 2015. — Вип. 29. — С. 208-215.)

На підставі результатів емпіричного дослідження здійснено спробу аналізу соціально-демографічних, кримінально-правових, морально-психологічних ознак осіб, які незаконно використовують бюджетні кошти у Збройних Силах України.

Ключові слова: незаконне використання бюджетних коштів, особа злочин­ця, Збройні Сили України.

Незаконне використання бюджетних коштів на даний час пред­ставляє негативне явище соціальної дійсності, яке поширене у ба­гатьох галузях. Останні не доотримують із Державного бюджету України мільярди гривень через їх розкрадання. Особливої актуаль­ності незаконне використання бюджетних коштів набуває у воєнній сфері. Розкрадання державних фінансів, що виділяються Міністер­ству оборони України (далі — МО), в умовах проведення антитеро- ристичної операції (далі — АТО) у Донецькій та Луганській областях посилюють загрозу національній безпеці й унітарності нашої кра­їни, збільшують втрати особового складу Збройних Сил України (далі — ЗС), ускладнюють їх модернізацію та реформування. По­ширеність даного явища фактично сприяє порушенню конституцій­них прав усіх громадян України, оскільки держава не у змозі на­лежним чином профінансувати ті чи інші напрями зовнішньої та внутрішньої політики.

За даними військової прокуратури, протягом 2010-2014 рр. кількість злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бю­джетних коштів у ЗС, збільшилась майже у 2,5 разу: з 31 до 72 від­повідно. Однак, за оцінками експертів міжнародної організації Transparency International, а також експертів з НАТО, у середньому 30% оборонного бюджету розкрадається корумпованими чиновни­ками1 .

Різні аспекти запобігання незаконному використанню держав­них фінансів розробляли такі вчені, як: О. З. Гладун, Н. О. Гуторова, З. Б. Живко, П. І. Зінов, А. О. Йосипів, В. В. Кулаков, В. В. Лень, С. І. Марко, С. С. Мірошниченко, Ю. С. Назар, В. М. Руфанова, Р. Л. Степанюк, О. О. Титаренко, О. В. Тихонова та ін.

При цьому науковці не піддавали кримінологічному досліджен­ню незаконне використання бюджетних коштів у ЗС України.

Метою наукової статті є виділення криміногенних рис соціаль­но-демографічного, кримінально-правового та морально-психоло­гічного спрямування військовослужбовців, які незаконно викорис­товують бюджетні кошти у ЗС.

Важливість дослідження криміногенних рис осіб, які вчиняють незаконне використання бюджетних коштів у ЗС, обумовлюється тим, що врахування їх різних особливостей дозволить розробити типовий кримінологічний образ такого злочинця. Означене є перед­умовою досягнення кінцевої мети у вигляді вдосконалення діяль­ності із запобігання проявам явища незаконного використання бюджетних коштів у воєнній сфері.

Соціально-демографічні ознаки. На думку В. В. Лунєєва, остан­ні не дають повного уявлення про особу злочинця, а лише описують її із зовнішнього боку2. Але при цьому без їх характеристики не­можливо надати більш-менш вичерпний опис типового портрета злочинців-військовослужбовців.

За статтю серед осіб, які вчинили вказані бюджетні злочини, спів­відношення чоловіків до жінок становить 72% проти 28%. Це обумов­люється специфікою ЗС, де на посадах командирів структурних під­розділів і начальників служб забезпечення військових формувань, пов’язаних із виконанням організаційно-розпорядчих або адміністра­тивно-господарських обов’язків, працюють здебільшого чоловіки.

1 30 відсотків коштів на озброєння зникають у кишенях корупціонерів — Адрі- ан Кендрі, експерт з особливих питань НАТО [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ksf.openukrame.org/ua/news/770-30-vidsotkiv-koshtiv-na-ozbrojennja- znykajut. — Заголовок з екрана.

2 Лунеев В. В. Курс мировой и российской криминологии. Особенная часть : учебник : в 2 т. Т. 2 / В. В. Лунеев. — М. : Юрайт, 2013. — С. 839.

 За віком переважають соціально зрілі злочинці. Результати ем­піричного дослідження показали, що у структурі засуджених 53,3 % становлять особи віком 30-50 років (із них 30-39 років — 32,2%, 40-50 років — 21,1%). Питома вага 50-65-річних злочинців складає 29,1%. На інші вікові групи припадає 17,6% (із них 18-25 років — 0,8%, 25-30 років — 14,7%, понад 65 років — 2,1%).

Освітній рівень злочинців також є достатньо високим. За даними емпіричного дослідження, переважна більшість засуджених осіб (61,2%), які незаконно використали бюджетні кошті, мали повну та базову вищу освіту. Незначна частка винних (21,1%) мали професій­но-технічну освіту. Високий освітньо-кваліфікаційний рівень зло­чинців — військових командирів і начальників обумовлюється відпо­відними кадровими вимогами до працівників Департаменту фінансів МО України як головного розпорядника бюджетних коштів ЗС Укра­їни, а також розпорядників нижчого рівня, командирів структурних підрозділів і начальників служб забезпечення військових формувань.

Вивчення займаної посади і трудового стажу засвідчило, що в основному це розпорядники бюджетних коштів третього ступеня, а також одержувачі цих коштів. Серед розпорядників другого сту­пеня фігурують службові особи територіальних квартирно-експлу­атаційних управлінь, керівники відділів фінансового забезпечення обласних військових комісаріатів. У поодиноких випадках — це начальники та службові особи фінансово-економічних відділів ар­мійських корпусів. Серед розпорядників третього ступеня широко представлені командири військових частин, військові комісари ра­йонних військових комісаріатів, начальники наукових центрів. По­ряд з цим злочинці займали посади, пов’язані із розпорядженням бюджетними коштами. До них належать командири підрозділів і начальники служб військових формувань. Стаж роботи на посаді, пов’язаній із виконанням організаційно-розпорядчих й адміністра­тивно-господарських обов’язків, становить від 5 до 10 років1.

Дослідження військового звання засуджених за злочини, пов’язані із незаконним використанням бюджетних коштів, показа­ло наступний розподіл. Серед військових командирів і начальників — генералів 1,9%, полковників — 9,3%, підполковників — 25,9%, ма­

1 Нечитайло В. А. Характеристика осіб, які вчиняють нецільове використання бюджетних коштів / В. А. Нечитайло // Наук. вісн. НАВС. — 2014. — № 1. — С. 64-74.

 йорів — 35,2%, капітанів — 27,8%. До кримінальної відповідальнос­ті в основному притягуються військовослужбовці старшого офіцерського складу (70,4%). І це цілком закономірно, оскільки у своїй масі особи старшого офіцерського складу постійно або тим­часово займають посади командирів підрозділів і начальників служб забезпечення, пов’язані із розпорядженням бюджетними коштами.

Досліджуючи показник військового звання, В. В. Лунєєв вста­новив статистичну закономірність: чим вище службове становище, рівень освіти, вік, грошове забезпечення, трудовий стаж, тим біль­ше фіксується зміщення від насильницької мотивації до корисливої1. Розвиваючи цю ідею, можна стверджувати, що чим вище військове звання, займана посада у керівній ланці ЗС, ширші владні повно­важення, вищий рівень корупційних зв’язків, тим більше можли­востей незаконно використовувати бюджетні кошти на постійній основі, збагачуватися за злочинними схемами у складі злочинних груп, у тому числі організованих, при цьому тривалий час уникати кримінальної відповідальності.

Кримінально-правові показники охоплюють дослідження зло­чинної поведінки за формою вини, показниками групового чи одно­особового вчинення злочинів, мотивом і ціллю, його тяжкістю, видом і розміром призначеного покарання.

Форма вини як кримінально-правова ознака структуризації осо­би злочинця вказує на його суспільну небезпечність. Злочини, пов’язані із незаконним використанням бюджетних коштів, як пра­вило, характеризуються умисною формою вини2. При цьому служ­бова особа розпорядника або одержувача державних фінансів у во­єнній сфері усвідомлює суспільну небезпечність злочину, який вчиняється, та бажає незаконно використати бюджетні кошти.

Мотиви і цілі злочинців, які вчиняють аналізовану категорію зло­чинів, можуть бути різними і залежать від інтересів, що лежать в їх основі. Найчастіше розпорядники й одержувачі бюджетних коштів у ЗС керуються корисливими мотивами і переслідують мету неза-

1 Лунеев В. В. Курс мировой и российской криминологии. Особенная часть : учебник : в 2 т. Т. 2 / В. В. Лунеев. — М. : Юрайт, 2013. — С. 838.

2 Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. Т. 2 : Особлива частина / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова та ін. — 5-те вид., допов. — Х. : Право, 2013. — С. 302.

конного збагачення, так чи інакше пов’язаного із використанням службового становища і владно-розпорядчих повноважень всупереч інтересам служби. Значно рідше розпорядники й одержувачі бюджет­них коштів у ЗС керуються іншою особистою зацікавленістю, зо­крема забезпечення кар’єрного росту, засвідчення особистої відда­ності вищестоящому начальству, проведення незаконних банківсько- господарських операцій. В окремих випадках йдеться про мотиви, пов’язані із недбалим ставленням до виконання службових обов’язків, наприклад небажання належного оформлення використаних держав­них фінансів відповідно до чинного бюджетного законодавства.

Вивчення питання щодо форми злочинної поведінки показало, що 67,2% злочинів, пов’язаних із незаконним використанням бю­джетних коштів, вчиняється у групах за попередньою змовою, рідше організованими групами (6,1%), решта — одноособово. По­мітне переважання груп за попередньою змовою пояснюється тим, що у своїй масі такі злочини вчиняються розпорядниками третього ступеня, що займають керівні посади у військових частинах, на військових підприємствах тощо. Відсутність кримінальних прова­джень щодо вчинення бюджетних злочинів учасниками організова­них злочинних груп свідчить про вміле документальне приховуван­ня розпорядниками другого і першого ступеня своєї злочинної ді­яльності, проблеми із виявленням даних злочинів, а також процесуальні складнощі розслідування цієї категорії злочинів та доведення вини вищих офіцерських чинів.

Вивчення стадій, на яких була припинена злочинна діяльність, показало, що майже в усіх випадках мав місце закінчений злочин. У ЗС України понад 3/5 порушень бюджетного законодавства на сотні мільйонів гривень встановлюється на підставі результатів перевірок господарської діяльності з боку контрольно-ревізійних органів. Решта фінансових зловживань виявляється аудиторами та ревізорами Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю МО України.

Надати характеристику таким кримінально-правовим ознакам особи злочинця, як судимість та вид і розмір призначеного покаран­ня, можна за допомогою аналізу статистики ДСА України про су­дову практику із розгляду кримінальних проваджень, що містять ознаки незаконного використання бюджетних коштів. Так, протягом 2010-2014 рр. в Україні за статтями 191, 210, 364, 366, 367, 368, 3682 КК України усього було засуджено 143 військовослужбовці1. Про­тягом 2010-2014 рр. у відношенні майже половини (46,1%) військо­вих за вчинення службових злочинів бюджетної спрямованості та 21 % — за вчинення злочинів, передбачених ст. 191 КК України, кримінальні провадження закривались за різними підставами. Ва­гома частка засуджених (40,2 %) за вказаною категорією злочинів була звільнена від відбування покарання: з випробуванням — 31,5%, унаслідок амністії — 9,4%. При призначенні покарання кожному дванадцятому злочинцю (8,1 %) застосовувалася ст. 69 КК України.

До реального покарання у виді позбавлення волі за вчинення даних злочинів засуджено 38,5% осіб від загальної кількості осіб, вироки (постанови) щодо яких набрали законної сили. Кожному п’ятому за­судженому (19,4%) судами призначалось основне покарання у виді штрафу. Структура додаткових покарань за вчинення подібних зло­чинів виглядає так: позбавлення права обіймати певні посади або зай­матися певною діяльністю — 36,8%, позбавлення військового, спеці­ального звання, рангу, чину — 3,9%, конфіскація майна — 2,6%2.

Морально-психологічні показники передбачають вивчення дефор­мацій свідомості і психіки злочинця, зокрема потреб та інтересів, со­ціальних, культурних, моральних, правових норм, способу мислення і стереотипів поведінки. Морально-психологічні ознаки спрямовують науковий пошук на пізнання логіки мислення, мотивації та поведінко- вих установок злочинців — військових командирів і начальників.

Виходячи із провідної корисливої мотивації злочинців, які не­законно використали бюджетні кошти у ЗС України, є підстави стверджувати, що їх морально-психологічна характеристика в ці­лому буде відповідати характеристиці корисливого злочинця-роз- крадача і хабарника. Тому при вивченні морально-психологічних властивостей злочинців-військовослужбовців доцільно використа­

1 Судова статистика Державної судової адміністрації України про засуджених осіб у 2010-2014 рр. (Форма 7) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// court.gov.ua/sudova_statystyka/. — Заголовок з екрана.

2       Судова статистика Державної судової адміністрації України про засуджених осіб у 2010-2014 рр. (Форма 6) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// court.gov.ua/sudova_statystyka/. — Заголовок з екрана.

ти результати спеціальних досліджень корисливих злочинців і до­повнити їх специфікою морально-психологічної сфери військових командирів і начальників. Для аналізу зазначеної сфери традиційно використовуються потреби, інтереси, мотиви, моральні й ціннісні орієнтири, поведінкові установки.

Потреби у літературі часто називаються центральною ознакою морально-психологічної характеристики особи злочинця. Вони тісно пов’язані з інтересами особистості. Спираючись на класифікацію потреб корисливих злочинців, виділених А. Ф. Зелінським за крите­рієм їх змісту й рівня1, можна стверджувати, що для службових осіб розпорядників бюджетних коштів ЗС України першого та другого ступеня, а також їх одержувачів характерні потреби у завоюванні свого привілейованого службового становища у військовій ієрархії, демонстрації владного впливу, а також набутті високого соціального статусу у цивільному житті. Належність до військової еліти певним чином зобов’язує відповідати високому соціальному статусу й акту­алізує потребу в досягненні відповідного рівня багатства, високих стандартів споживання матеріальних благ. Водночас актуалізується потреба у більш гнучкому пристосуванні до корумпованих правил діяльності військового управлінського апарату, жорсткого дотриман­ня вироблених роками цінностей, корпоративної етики, формату взаємовідносин між начальниками й підлеглими, пов’язаними спіль­ною злочинною діяльністю. Це дозволяє ввійти до еліти, утвердити авторитет займаної посади, добитися соціального визнання.

Слід відверто визнати, що переважна більшість військових на­чальників і командирів отримують призначення на матеріально привабливі посади через протекціонізм впливових покровителів за грошову винагороду. У зв’язку із цим перебування на посаді вико­ристовується як можливість компенсувати грошові витрати і збага­титися шляхом розкрадання бюджетних коштів з обов’язковим поверненням частини фінансів їх розпорядникам, а також виплатою незаконної вигоди контролюючим органам і вищестоящому началь­ству. Про правильність такого твердження свідчать відповіді опи­таних експертів-прокурорів, 24,8% з яких називають головним

1 Зелинский А. Ф. Криминальная психология / А. Ф. Зелинский. — Киев : Юринком Интер, 1999. — С. 164.

чинником, що зумовлює незаконне використання бюджетних ко­штів, прагнення до збагачення у великих та особливо великих роз­мірах на постійній основі. Існують й інші потреби даних злочинців.

Для службових осіб розпорядників державних фінансів ЗС тре­тього ступеня більше властиві потреби у забезпеченні матеріальни­ми благами сім’ї та пов’язане із цим прагнення повноцінного утвер­дження в ролі годувальника і голови родини.

У психологічному плані злочинці — військові командири і на­чальники — це сформовані особистості, із стійкою ієрархією анти­соціальних цінностей, життєвих орієнтирів та мотивів. Існуюча корумпована система отримання військових звань для офіцерсько­го складу, призначення на матеріально привабливі посади накладає негативний відбиток на моральний образ командира і начальника, який займає посаду, пов’язану із розпорядженням матеріально-фі­нансовими ресурсами. Такі офіцери не вирізняються високою мо­раллю, не керуються інтересами служби, нехтують офіцерською честю і службовим обов’язком.

Таким чином, глибина і ступінь корисливої установки на неза­конне збагачення високовірогідно залежить від займаної посади в ієрархії розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, рівня корумованих зв’язків і ризику притягнення до кримінальної відпо­відальності.

На основании результатов эмпирического исследования сделана попытка анализа социально-демографических, уголовно-правовых, морально-психологиче­ских признаков лиц, незаконно использующих бюджетные средства в Вооруженных Силах Украины.

On the basis of results of empirical research accomplished attempts analysis of social, demographic, criminal, legal, moral and psychological traits of persons illegal using the budget in the Armed Forces of Ukraine.

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.