| Главная | Рубрики | Информация о центре | Ссылки |                                                                                                                  Регистрация | Вход

 

 КАПУСТІНА КРИСТИНА ОЛЕГІВНА

 

 

 

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ

 

 

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

 

 

 

 

 

Харків – 2016

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник:    

доктор юридичних наук, професор БЕЗПАЛОВА Ольга Ігорівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ,
завідувач кафедри адміністративної діяльності ОВС.

 

Офіційні опоненти: 

доктор юридичних наук, доцент БАРАШ Євген Юхимович,

Інститут кримінально-виконавчої служби, директор Інституту;

 

кандидат юридичних наук, доцент ДРОЗД Олексій Юрійович,

Національна академія внутрішніх справ, доцент кафедри адміністративної діяльності.

 

Захист відбувся 26 лютого 2016 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. Л. Ландау, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. Л. Ландау, 27.

Автореферат розісланий 22 січня 2016 р.

 

 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                      Л.В. Могілевський

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Прагнення української держави до дотримання європейських стандартів у сфері державного управління змушує шукати шляхи оптимізації діяльності державних органів, вдосконалення адміністративно-правових засад їх функціонування, впроваджувати нові форми та методи роботи. На підставі наведеного цілком природним є те, що керівництвом держави останнім часом приділяється значна увага вдосконаленню кримінально-виконавчої системи, причому це стосується не тільки механізмів призначення та виконання кримінального покарання або адміністративного стягнення, а й адміністративно-правового статусу органів та підрозділів, що забезпечують їх виконання. Провідне місце серед таких органів посідає кримінально-виконавча інспекція як державна інституція, що виконує кримінальні покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та адміністративні стягнення у вигляді громадських та виправних робіт.

Сучасний етап реформування кримінально-виконавчої системи здійснюється в рамках адміністративної реформи та супроводжується запровадженням нових підходів в організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції, створенням на базі кримінально-виконавчої інспекції України служби пробації, оптимізацією процедури виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт. Актуальність теми підтверджується недостатністю сучасних наукових робіт, присвячених особливостям адміністративно-правових засад діяльності кримінально-виконавчої інспекції України, а також відсутністю відповідної законодавчої регламентації, що в поєднанні з необхідністю комплексного наукового аналізу даного питання обумовлює важливість та своєчасність даної роботи.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного права та теорії управління, кримінального та кримінально-виконавчого права, кримінології, зокрема: В. Б. Авер’янова, К. О. Алімова, С. М. Алфьорова, Г. В. Атаманчука, О. М. Бандурки, Є. Ю. Бараша, В. М. Бевзенка, О. І. Безпалової, Ю. П. Битяка, Ю. В. Білоусова, І. Г. Богатирьова, О. І. Богатирьової, Ф. В. Бортняка, В. М. Гаращука, О. П. Гетманець, С. М. Гусарова, К. Ф. Гуценка, С. Ф. Денисюка, Г. В. Джагупова, О. Ю. Дрозда, О. М. Звенигородського, С. В. Зливка, С. В. Кивалова, М. В. Коваліва, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, А. М. Куліша, К. Б. Левченко, А. Ф. Мельника, Р. С. Мельника, О. І. Миколенка, Р. В. Миронюка, О. М. Музичука, І. І. Піскуна, В. М. Плішкіна, О. Ю. Салманової, О. Ю. Синявської, І. О. Сквірського, С. Г. Стеценка, О. В. Ткачової, В. К. Шкарупи, О. О. Юхна та ін. Однак, незважаючи на достатньо велику кількість наукових праць, присвячених вивченню особливостей виконання адміністративних стягнень, питання діяльності кримінально-виконавчої інспекції у цьому напрямі висвітлені фрагментарно та переважно в рамках наук кримінального права та кримінології, тобто поза рамками науки адміністративного права; відповідно залишились невирішеними проблеми теоретичного, організаційного і правового характеру діяльності кримінально-виконавчої інспекції, що підкреслює доцільність наукового пошуку з досліджуваних питань.

Таким чином, важливість вироблення нової моделі діяльності кримінально-виконавчої інспекції з урахуванням європейських норм організації діяльності служб пробації, недостатня розробленість теоретичних положень щодо функціонування цього органу, в тому числі в частині виконання адміністративних стягнень, недосконалість правового забезпечення у цій сфері обумовлюють актуальність комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних з адміністративно-правовими засадами діяльності кримінально-виконавчої інспекції України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. № 14–10, пп. 1.1, 1.2 Додатку 1, пп. 3.4, 3.8 Додатку 3 Пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2015–2019 років, затверджених наказом МВС України від 16 березня 2015 р. № 275, пп. 1.1, 1.5, 1.12, 2.3, 2.7 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2015–2019 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 24 квітня 2015 р., комплексних науково-дослідних тем Харківського національного університету внутрішніх справ: «Законотворча та законодавча діяльність в Україні» (номер державної реєстрації 0113U008189), «Реалізація та удосконалення адміністративного законодавства України» (номер державної реєстрації 0113U008197).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, практики його реалізації та узагальнення основних положень праць науковців визначити сутність та особливості діяльності кримінально-виконавчої інспекції України, надати науково обґрунтовані пропозиції щодо її оптимізації.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

—     визначити місце та призначення кримінально-виконавчої інспекції в системі органів Державної кримінально-виконавчої служби України;

—     охарактеризувати завдання та функції кримінально-виконавчої інспекції України;

—     систематизувати принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України та розглянути особливості їх нормативно-правового закріплення;

—     встановити особливості виконання постанов про накладення адміністративних стягнень як стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення;

—     розкрити сутність та особливості діяльності кримінально-виконавчої інспекції України як суб’єкта виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;

—     розглянути форми та методи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України під час виконання постанов про накладення адміністративних стягнень;

—     опрацювати критерії ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції України;

—     узагальнити зарубіжний досвід діяльності державних органів, які виконують покарання у вигляді громадських та виправних робіт, та з’ясувати можливості його використання в Україні;

—     сформулювати пропозиції щодо вдосконалення діяльності кримінально-виконавчої інспекції України та порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт.

Об’єктом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові відносини, які виникають у сфері діяльності кримінально-виконавчої інспекції України.

Предметом дослідження є адміністративно-правові засади діяльності кримінально-виконавчої інспекції України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання. Системний підхід до їхнього застосування дає можливість досліджувати проблеми в єдності їхнього соціального змісту і юридичної форми, здійснити аналіз особливостей адміністративно-правових засад діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. Метод сходження від абстрактного до конкретного та логіко-семантичний метод дослідження (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.3 та 3.1) дозволили поглибити понятійний апарат, зокрема визначити поняття завдань, функцій та принципів діяльності кримінально-виконавчої інспекції України, виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, поняття форм та методів діяльності кримінально-виконавчої інспекції України під час виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, критеріїв ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. Порівняльно-правовий метод та інформаційний підхід (підрозділ 3.2) покладено в основу аналізу процесів становлення незалежності прокуратури в Україні, аналізу закордонного досвіду діяльності державних органів, які виконують покарання у вигляді громадських та виправних робіт, та з’ясування можливостей його використання в Україні. Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний (підрозділи 2.3–3.1) дозволили запропонувати підхід до класифікації форм та методів діяльності кримінально-виконавчої інспекції України під час виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, критеріїв ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. Метод статистичного аналізу (підрозділи 1.1, 2.2, 2.3, 3.3) було використано під час роботи з офіційно-статистичними матеріалами, звітами Державної пенітенціарної служби України, в тому числі кримінально-виконавчої інспекції. Використання індуктивного методу (підрозділ 3.3) дозволяє підтвердити висновок про необхідність удосконалення діяльності кримінально-виконавчої інспекції України та порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі філософії, теорії управління, загальної теорії держави і права, адміністративного та кримінального права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних дослідників. Нормативною основою дослідження стали загальні та спеціальні нормативні джерела: Конституція України, чинні законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, а також проекти нормативних актів, що визначають правові засади діяльності кримінально-виконавчої інспекції України в умовах реформування усієї системи правоохоронних органів. У ході дисертаційного дослідження було також проаналізовано законодавство зарубіжних країн, досвід яких щодо виконання покарань у вигляді громадських та виправних робіт може бути використаний в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів кримінально-виконавчої інспекції, досвід зарубіжних країн, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права визначити особливості адміністративно-правових засад діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема:

вперше:

— з’ясовано місце кримінально-виконавчої інспекції України в системі суб’єктів виконання постанов про накладення адміністративних стягнень; визначено специфіку адміністративно-правового статусу кримінально-виконавчої інспекції України, що дозволило класифікувати повноваження кримінально-виконавчої інспекції на стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень на організаційні, контрольні та повноваження щодо зміни процедури виконання адміністративного стягнення;

— запропоновано класифікацію форм діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт на обліково-контрольну, організаційну та матеріально-технічну; розкрито особливості застосування в діяльності кримінально-виконавчої інспекції методів переконання та примусу (переважно адміністративно-запобіжних заходів);

— сформульовано систему критеріїв та показників ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції України в контексті загальних тенденцій реформування правоохоронних органів України; окреслено вимоги, яким мають відповідати показники, що характеризують критерії ефективності роботи кримінально-виконавчої інспекції: поєднання кількісних і якісних показників; достовірність показників; порівняльність показників; оптимальність показників;

удосконалено:

— визначення кримінально-виконавчої інспекції як правоохоронного органу, що виконує кримінальні покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, адміністративні стягнення у вигляді громадських та виправних робіт та здійснює контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; розкрито особливості реформування кримінально-виконавчої інспекції у зв’язку зі створенням служби пробації;

—  розуміння принципів діяльності кримінально-виконавчої інспекції України як сукупності закріплених у відповідних правових нормах об’єктивно обумовлених та взаємопов’язаних найбільш значущих положень регулятивного характеру, які покладені в основу організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції України та якими мають керуватися підрозділи кримінально-виконавчої інспекції та їх посадові особи під час вирішення поставлених перед ними завдань щодо виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень, а також здійснення контрольних заходів;

— класифікацію функцій кримінально-виконавчої інспекції України, які об’єднано в чотири групи:організаційна,виконавча (у тому числі розшукового характеру), профілактична, контролююча; розкрито зміст зазначених функцій та запропоновано перспективні шляхи оптимізації механізму їх реалізації;

дістали подальшого розвитку:

— розуміння виконання постанов про накладення адміністративних стягнень як завершальної та самостійної стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення, яка характеризується своїми завданнями, термінами, порядком здійснення процесуальних дій і полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення та вирішенні проблемних питань, які виникають під час виконання постанови про його накладення; виокремлено та проаналізовано етапи стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень (звернення постанови до виконання, безпосереднє виконання постанови, завершення виконання постанови); запропоновано доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині оптимізації процедури виконання постанов про накладення адміністративного стягнення;

— аналіз діяльності державних органів, які виконують покарання у вигляді громадських та виправних робіт, у зарубіжних країнах, що дозволило виділити типові тенденції, які спостерігаються в діяльності органів виконання покарань; окреслено перспективні напрями оптимізації системи адміністративних стягнень та кримінальних покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція;

— підхід до виокремлення основних прогалин в адміністративно-правовому регулюванні діяльності кримінально-виконавчої інспекції України та процедури виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт, що дозволило запропонувати авторське бачення шляхів їх усунення як у результаті оптимізації чинної нормативно-правової бази, так і за допомогою здійснення конкретних управлінських заходів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертаційному дослідженні висновки і пропозиції можуть бути використані у:

—     науково-дослідній діяльності – для подальшого опрацювання проблемних питань, пов’язаних із діяльністю кримінально-виконавчої інспекції України (акти впровадження Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 17.09.2015 та Національної академії внутрішніх справ від 24.09.2015);

—     правотворчості – в ході вдосконалення чинного адміністративного законодавства, яке регламентує діяльність кримінально-виконавчої інспекції України та особливості виконання цим органом адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт;

—     правозастосовній діяльності – з метою підвищення ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції України (акт впровадження у практичну діяльність Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області від 20.10.2015 р.);

—     навчальному процесі – під час підготовки підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи України»; вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 10.06.2015 р.).

Апробація результатів дисертації. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема: «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2014); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (Харків, 2014); «Актуальні проблеми адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України» (Харків, 2015).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в семи статтях, опублікованих у фахових виданнях України та науковому періодичному виданні іншої держави, а також трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Повний обсяг дисертації – 240 сторінок. Список використаних джерел складається з 283 найменувань і займає 34 сторінки.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначаються її зв’язок з науковими планами та програмами, мета і задачі, об’єкт і предмет, окреслюються методи дослідження, вказується на наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наводяться дані про їх апробацію, а також структуру дисертації.

Розділ 1 «Теоретико-правові засади діяльності кримінально-виконавчої інспекції України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Місце кримінально-виконавчої інспекції в системі органів Державної кримінально-виконавчої служби України» встановлено, що розроблення напрямів діяльності Державної кримінально-виконавчої служби в цілому та Державної пенітенціарної служби України зокрема виключно щодо виконання кримінальних покарань є некоректним, зважаючи на те, що до її функцій входить також і виконання адміністративних стягнень. У зв’язку з цим запропоновано внести доповнення до Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та Положення про Державну пенітенціарну службу України, якими передбачити, що Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, який уповноважений реалізовувати державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, пробації та адміністративних стягнень у вигляді громадських і виправних робіт.

Обґрунтовано доцільність включення кримінально-виконавчої інспекції до числа правоохоронних органів.

Встановлено, що відмінність між кримінально-виконавчою інспекцією та органами і установами, що входять у структуру Державної кримінально-виконавчої служби України, полягає в: а) переліку кримінальних покарань та адміністративних стягнень, які вони уповноважені виконувати; б) переліку суб’єктів, щодо яких кримінальні покарання та адміністративні стягнення можуть застосовуватися; в) підпорядкуванні зазначених органів та установ; г) їх адміністративно-правовому статусі.

Зроблено висновок щодо відсутності належного нормативно-правового регулювання діяльності кримінально-виконавчої інспекції як одного із органів, що входить до структури Державної кримінально-виконавчої служби України. У зв’язку з цим наголошено на необхідності внесення доповнень до чинного законодавства, якими мають бути визначені права та обов’язки персоналу кримінально-виконавчої інспекції, порядок проходження служби відповідним персоналом, особливості дисциплінарної відповідальності тощо.

У підрозділі 1.2 «Завдання та функції кримінально-виконавчої інспекції України» доведено, що діяльність кримінально-виконавчої інспекції України відрізняється від діяльності інших органів та установ, що входять до системи органів Державної кримінально-виконавчої служби України, характером завдань, їх обсягами та специфікою їх виконання, а також функціями, за допомогою яких реалізовуються відповідні завдання.

Під завданнями кримінально-виконавчої інспекції України запропоновано розуміти об’єктивно зумовлені цілі, що визначають загальну спрямованість діяльності кримінально-виконавчої інспекції.

Основними завданнями кримінально-виконавчої інспекції України визначено: а) виконання кримінальних покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; б) виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт; в) здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, а також звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; г) застосування заходів пробації. Розкрито зміст наведених вище завдань кримінально-виконавчої інспекції. Наголошено на необхідності вироблення ефективного механізму реалізації положень Закону України «Про пробацію» в частині оптимізації діяльності кримінально-виконавчої інспекції.

Функції кримінально-виконавчої інспекції України визначено як основні напрями діяльності цього органу, що характеризують її зміст та є деталізованим відображенням загальної мети, конкретизуються у компетенції та визначають шляхи і засоби реалізації завдань підрозділів кримінально-виконавчої інспекції.

Аргументовано, що функції кримінально-виконавчої інспекції України доцільно класифікувати на такі групи: а) організаційні, зміст яких полягає у здійсненні дій організаційного характеру, спрямованих на створення необхідних умов для виконання кожного конкретного виду покарання; б) виконавчі, які пов’язані з процесом безпосередньої реалізації правообмежень, що містяться у конкретному виді кримінального покарання або адміністративного стягнення, а також здійснення заходів розшукового характеру; в) профілактичні, сутність яких полягає в запобіганні вчиненню нових правопорушень з боку підоблікових осіб; г) контролюючі, головним завданням яких є здійснення постійного контролю за дотриманням законності всіма учасниками виконавчого процесу. Охарактеризовано зазначені функції та запропоновано шляхи оптимізації механізму їх реалізації.

У підрозділі 1.3 «Принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України» під час визначення переліку принципів діяльності кримінально-виконавчої інспекції України взято за основу принципи, якими повинні керуватися у своїй діяльності усі органи та установи Державної кримінально-виконавчої служби України, а також принципи, які формуються саме з урахуванням специфіки діяльності кримінально-виконавчої інспекції, зважаючи на особливе призначення інспекції, специфічні завдання, які покладаються на цей орган, особливо у зв’язку з його реформуванням у службу пробації.

Виокремлено та охарактеризовано принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України: 1) законності; 2) поваги до прав і свобод людини, рівності засуджених перед законом; 3) поєднання єдиноначальності та колегіальності під час прийняття управлінських рішень; 4) поєднання покарання з виховним впливом; 5) ефективності (раціонального застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки); 6) відкритості для демократичного цивільного контролю; 7) взаємодії з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та громадськістю; 9) професіоналізму; 10) дотримання міжнародних стандартів поводження із засудженими та особами, узятими під варту. Доведено, що зазначені принципи мають вирішальне значення під час організації діяльності підрозділів кримінально-виконавчої інспекції та їх посадових осіб, оскільки вони є універсальними та загальнозначущими, носять імперативний та стратегічний характер, є стабільними та незмінними протягом тривалого часу.

Розділ 2 «Кримінально-виконавчі інспекції як суб’єкти провадження у справах про адміністративні правопорушення» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень як стадія провадження в справах про адміністративні правопорушення» виокремлено основні характерні ознаки стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень: а) це завершальна та самостійна стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення; б) характеризується своїми специфічними завданнями, термінами, порядком здійснення процесуальних дій; в) полягає в практичній реалізації адміністративного стягнення; г) у процесі виконання постанови особи зазнають відповідних обмежень особистого, морального чи матеріального характеру. Розкрито співвідношення виконання постанов про накладення адміністративних стягнень та виконавчого провадження.

Виокремлено три ключові етапи стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень: звернення постанови до виконання, безпосереднє виконання постанови, завершення виконання постанови. Проаналізовано особливості їх перебігу.

Запропоновано внесення змін та доповнень до статей 299−303 та 305 КУпАП частині: а) визначення строків та порядку звернення постанови до виконання; б) визначення строків відстрочки виконання постанови про накладення різних видів адміністративних стягнень; в) уточнення строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення; г) з’ясування порядку закінчення виконання постанови та строків інформування про це зацікавлених осіб; д) визначення строків урегулювання спірних питань про звернення постанови до виконання.

У підрозділі 2.2 «Кримінально-виконавча інспекція України як суб’єкт виконання постанов про накладення адміністративних стягнень» під суб’єктами провадження в справах про адміністративні правопорушення запропоновано розуміти уповноважених чинним законодавством органів та посадових осіб, які наділені певним обсягом прав та обов’язків щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень та забезпечення виконання винесеної постанови. Запропоновано внести зміни та доповнення до Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт та виправних робіт та гл. 25 КУпАП з метою уточнення кола повноважень суб’єктів та учасників стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, у тому числі виправних та громадських робіт.

Обґрунтовано, що кримінально-виконавча інспекція є суб’єктом провадження в справах про адміністративні правопорушення, оскільки, по-перше, виконання постанов про накладення адміністративних стягнень є окремою стадією провадження, а по-друге, інспекція являє собою уповноважений чинним законодавством орган, що забезпечує виконання винесеної постанови про накладення адміністративних стягнень.

Адміністративно-правовий статус кримінально-виконавчої інспекції як суб’єкта виконання постанов про накладення адміністративних стягнень визначено як урегульований нормами адміністративного права обсяг компетенції кримінально-виконавчої інспекції, який складається з її завдань, функцій, прав, обов’язків та відповідальності її посадових осіб щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт.

Систематизовано повноваження кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт на організаційні, контрольні (обліково-реєстраційні та суто контрольні) та щодо зміни процедури виконання адміністративного стягнення.

Акцентовано увагу на важливості вдосконалення чинного законодавства України, яке регламентує особливості дисциплінарної відповідальності працівників кримінально-виконавчої інспекції.

У підрозділі 2.3 «Форми та методи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України під час виконання постанов про накладення адміністративних стягнень» форми діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень визначено як зовнішнє вираження функцій кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт, яке полягає у конкретних діях, які здійснюються уповноваженими суб’єктами кримінально-виконавчої інспекції в межах, визначених чинним законодавством України та підзаконними нормативно-правовими актами Державної пенітенціарної служби.

Проведений аналіз діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт дозволив запропонувати класифікацію її форм на обліково-контрольну, організаційну та матеріально-технічну. Охарактеризовано кожну із запропонованих форм. Встановлено, що обліково-контрольна форма є найголовнішою формою діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт. Запропоновано здійснити поділ контрольно-облікової форми на облікову, підготовчу та контрольну.

Доведено, що під методами діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень слід розуміти прийоми та способи, за допомогою яких її співробітники впливають на поведінку покараних осіб та на діяльність установ та організацій з метою виконання покладених на інспекцію повноважень щодо забезпечення виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді виправних та громадських робіт.

Обґрунтовано, що специфіка діяльності кримінально-виконавчої інспекції полягає в тому, що інспекція не застосовує заходи адміністративної відповідальності, а здійснює, в основному, запобіжні заходи і, у виключних випадках, може застосувати примус у вигляді адміністративного припинення. Розкрито особливості імплементації методів переконання та примусу в діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт.

Розділ 3 «Шляхи підвищення ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції України» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Критерії ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції України» ефективність діяльності кримінально-виконавчої інспекції визначено як співвідношення відповідних кількісних та якісних показників, що відображають ступінь досягнення цим органом задекларованих цілей та виконання поставлених завдань, що закріплені нормативно-правовими актами, із залученням для досягнення таких результатів ресурсів.

Зроблено висновок, що критерії ефективності роботи кримінально-виконавчої інспекції України доцільно поділити на загальні та спеціальні. Аргументовано, що до загальних критеріїв можна віднести нормативне, організаційно-інформаційне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. До спеціальних – виконання завдань, які поставлені перед кримінально-виконавчою інспекцією на законодавчому рівні. Надано характеристику кожному критерію.

Наголошено, що необхідним кроком у напрямі оптимізації процедури оцінювання ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції є розроблення галузевого наказу про організацію роботи підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, в якому повинні бути відображені цілі діяльності цього органу, система інтегральних критеріїв та показників, що характеризують цю діяльність.

У підрозділі 3.2 «Закордонний досвід діяльності державних органів, які виконують покарання у вигляді громадських та виправних робіт, і можливості його використання в Україні» проаналізовано місце виправних та громадських робіт у загальній системі покарань окремих держав (Великобританія, Фінляндія, Франція, Республіка Білорусь, Російська Федерація, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Латвійська Республіка). Розглянуто специфіку діяльності органів, що виконують покарання у вигляді виправних та громадських робіт, у зарубіжних країнах. Встановлено, що в системі органів виконання покарань функції, подібні до напрямів діяльності кримінально-виконавчої інспекції України, виконують різні органи – органи внутрішніх справ, служби пробації, судові пристави і власне кримінально-виконавчі інспекції.

Акцентовано увагу на тому, що сьогодні в зарубіжних країнах здійснюється відхід від діяльності, яка спрямована на виконання покарань, до ресоціалізації осіб, які вчинили адміністративні правопорушення та кримінальні злочини. На підставі цього багато країн реформують діяльність кримінально-виконавчих інспекцій, створюючи на їх основі служби пробації. Розкрито сутність пробації, основні принципи та форми діяльності служб пробації. Запропоновано шляхи удосконалення діяльності кримінально-виконавчих інспекцій в Україні з урахуванням досвіду зарубіжних країн.

У підрозділі 3.3 «Напрямки вдосконалення діяльності кримінально-виконавчої інспекції України та порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт» запропоновано визначити на законодавчому рівні кримінально-виконавчу інспекцію як один із суб’єктів, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, пробації та адміністративних стягнень у вигляді громадських і виправних робіт. З метою остаточного визначення адміністративно-правового статусу працівників кримінально-виконавчої інспекції та особливостей діяльності усієї системи інспекцій обґрунтовано необхідність прийняття Положення про кримінально-виконавчу інспекцію Державної пенітенціарної служби України (службу пробації). Розкрито основні положення, що мають бути відображені у даному нормативно-правовому акті.

Зважаючи на те, що сьогодні на базі кримінально-виконавчої інспекції України створюється служба пробації, наголошено на важливості розроблення нових нормативно-правових актів, які повністю будуть відповідати призначенню цього органу та його повноцінному перетворенню в службу пробації. Показано важливість залучення до роботи кримінально-виконавчої інспекції представників громадських організацій, волонтерів, курсантів та студентів вищих навчальних закладів зі специфічними умовами навчання, Міністерства освіти і науки України. Запропоновано розробити Положення про порядок організації та здійснення волонтерської діяльності, пов’язаної із пробацією. Обґрунтовано, що при здійсненні кадрової політики в кримінально-виконавчій інспекції слід збільшувати частину її персоналу, яка має психологічну та педагогічну освіту.

В рамках оптимізації механізму виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт запропоновано внести зміни до статей 321-4 та 325 КУпАП, якими визначити порядок заміни відбування громадських або виправних робіт іншим адміністративним стягненням; включення до змісту КУпАП статті «Відповідальність власника підприємства за невиконання покладених на нього обов’язків щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських або виправних робіт».

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання – визначення сутності та особливостей діяльності кримінально-виконавчої інспекції України, надано науково обґрунтовані пропозиції щодо її оптимізації. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них наведено нижче.

У результаті аналізу основних напрямів діяльності органів Державної кримінально-виконавчої служби України зроблено висновок про необхідність запровадження сучасної моделі управління у сфері виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень. Наголошено, що це вимагає вироблення низки організаційних, методичних, інформаційних та просвітницьких заходів, спрямованих на оптимізацію діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України та її окремих підрозділів, у тому числі і кримінально-виконавчої інспекції. Визначено пріоритетні завдання у цьому напрямі.

Визначено, що завдання і функції кримінально-виконавчої інспекції України є взаємозумовленими, оскільки завдання відображають потреби (суспільний інтерес) у забезпеченні належного рівня публічного порядку і захисту прав громадян шляхом виправлення та ресоціалізації осіб, які вчинили правопорушення, а функції більш змістовно розкривають сутність окремих напрямів діяльності щодо задоволення відповідних потреб та досягнення таких суспільних інтересів. Обґрунтовано необхідність доповнення переліку завдань кримінально-виконавчої інспекції України завданням щодо застосування заходів пробації. У результаті аналізу особливостей діяльності підрозділів кримінально-виконавчої інспекції та специфіки виконання поставлених перед ними завдань запропоновано підхід до класифікації функцій кримінально-виконавчої інспекції України на організаційні,виконавчі, профілактичні, контролюючі. Розкрито зміст зазначених функцій, визначено проблемні моменти, пов’язані з їх реалізацією, та запропоновано перспективні шляхи оптимізації механізму їх реалізації.

Аргументовано, що принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції в Україні визначають найбільш істотні ознаки багатогранної діяльності даного органу, основні вимоги до неї, вказують на сутність, побудову та особливості функціонування кримінально-виконавчої інспекції, закріплюють правові та моральні норми поведінки працівників кримінально-виконавчої інспекції при реалізації ними своїх владних повноважень, визначають механізм прийняття управлінських рішень, а також здійснення контролю за їх виконанням. Встановлено, що принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції виражають соціальне та державне призначення кримінально-виконавчої інспекції, у зв’язку з чим їх існування та класифікація обумовлені, у першу чергу, метою та завданнями, які поставлені перед цим органом. Виокремлено та охарактеризовано принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. Акцентовано увагу на тому, що підтвердженням об’єктивного характеру принципів діяльності кримінально-виконавчої інспекції є їх закріплення у конкретних нормативно-правових актах (зокрема, у відповідних адміністративно-правових нормах) та реалізація у правозастосовній діяльності даного органу.

Розкрито сутність стадії виконання постанов про накладення адміністративного стягнення та виокремлено її основні характерні ознаки. В структурі стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень виділено три етапи: звернення постанови до виконання, безпосереднє виконання постанови, завершення виконання постанови. Розкрито особливості початку та закінчення звернення постанови до виконання. Сформульовано пропозиції щодо внесення доповнень до КУпАПу частині визначення строків та порядку звернення постанови до виконання. У результаті аналізу особливостей виконання постанови про накладення адміністративного стягнення розкрито зміст обставин, які виключають виконання постанови. У зв’язку з цим наголошено на необхідності уточнення на законодавчому рівні строків давності звернення постанови до виконання постанови та відстрочки виконання постанови. Доведено, що етап завершення виконання постанови має містити у собі дії щодо обов’язкового доведення до органу, який виніс постанову, інформації про виконання адміністративного стягнення. Сформульовано перспективні кроки у напрямі оптимізації процесу виконання постанов у справах про адміністративні правопорушення, зокрема в частині забезпечення його прозорості.

Розкрито співвідношення понять «суб’єкт» та «учасник» провадження в справах про адміністративні правопорушення. З’ясовано, що, крім кримінально-виконавчої інспекції, суб’єктами виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт є суд (суддя), власник підприємства, установи, де правопорушник відбуває покарання. Розглянуто основні напрями діяльності суб’єктів та учасників стадії виконання постанов про накладення адміністративних стягнень, у тому числі виправних та громадських робіт. Констатовано, що учасники виконання постанови про накладення адміністративних стягнень у вигляді виправних та громадських робіт поділено на дві групи: які сприяють виконанню постанови та які мають особистий інтерес при виконанні постанови.

Проведений аналіз діяльності кримінально-виконавчої інспекції як суб’єкта виконання постанов про накладення адміністративних стягнень дозволив звернути увагу на прогалину в нормативному визначенні статусу цього органу. У зв’язку з цим наголошено на необхідності узгодження змісту Положення про Державну пенітенціарну службу із Кримінально-виконавчим кодексом та Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу» шляхом закріплення за кримінально-виконавчою інспекцією повноважень щодо здійснення державної політики не лише у сфері виконання кримінальних покарань, а й у сфері виконання адміністративних стягнень.

Доведено, що до числа основних форм діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт належать обліково-контрольна, організаційна та матеріально-технічна. Розкрито зміст кожної із наведених форм. Встановлено, що обліково-контрольна форма є найголовнішою формою діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт. Доведено, що в рамках даної форми здійснюються дії, необхідні для забезпечення юридичних наслідків конкретних управлінських дій посадових осіб інспекції.

Показано, що специфіка застосування в діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт відповідних методів полягає в тому, що інспекція не застосовує заходи адміністративної відповідальності, а здійснює, в основному, запобіжні заходи і, у виключних випадках, може застосувати примус у вигляді адміністративного припинення. Розкрито особливості імплементації методів переконання та примусу в діяльність кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт.

Розкрито значення вироблення узгодженої процедури оцінювання ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції. Запропоновано класифікацію критеріїв ефективності роботи кримінально-виконавчої інспекції України на загальні та спеціальні. Надано характеристику складових елементів кожної групи критеріїв. Окреслено вимоги, яким повинні відповідати показники, що характеризують критерії ефективності роботи кримінально-виконавчої інспекції: поєднання кількісних і якісних показників; достовірність показників; порівняльність показників; оптимальність показників.

Зазначено, що здійснення порівняльно-правового аналізу діяльності кримінально-виконавчої інспекції України з аналогічними органами інших країн є проблематичним, що пов’язано з відсутністю в деяких країнах адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт, а у деяких закордонних країнах адміністративні проступки, як правова категорія, взагалі не існують – вони належать до сфери кримінальних правопорушень. Виділено типові тенденції, які спостерігаються в діяльності органів виконання покарань закордонних країн. Запропоновано для удосконалення діяльності кримінально-виконавчих інспекцій в Україні використати такий досвід зарубіжних країн: а) зміна функцій кримінально-виконавчої інспекції з контрольно-наглядових на ресоціалізаційні та сервісні; б) взаємодія кримінально-виконавчої інспекції та навчальних закладів, що готують фахівців у галузі соціальної роботи та психології; в) вироблення чітких механізмів залучення до пробаційної діяльності волонтерських рухів; г) оптимізація системи адміністративних стягнень та кримінальних покарань, які виконує кримінально-виконавча інспекція.

Окреслено першочергові кроки в рамках удосконалення адміністративно-правового статусу кримінально-виконавчої інспекції та шляхи оптимізації порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт. Зокрема, обґрунтовано необхідність розроблення: 1) Положення про кримінально-виконавчу інспекцію Державної пенітенціарної служби України (службу пробації); 2) Дисциплінарного статуту органів та підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби (служби пробації); 3) Положення про проходження служби особовим складом органів та підрозділів Державної кримінально-виконавчої служби (служби пробації); 4) наказу «Про критерії ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції (служби пробації) щодо виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень»; 5) Положення про порядок організації та здійснення волонтерської діяльності, пов’язаної із пробацією. Запропоновано внести зміни до КУпАП, які стосуються: а) участі захисника на стадії виконання постанови про накладення адміністративного стягнення; б) заміни невідбутого стягнення у вигляді громадських та виправних робіт; в) відповідальності власника підприємства за невиконання покладених на нього обов’язків щодо виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських або виправних робіт. Встановлено, що доцільно до Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських та виправних робіт внести зміни щодо: а) визначення поняття «ухилення від відбування стягнення у вигляді громадських та виправних робіт»; б) проходження особою, якій призначені ці стягнення, медичного огляду.

 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Капустина К. О. Проблемы соотношения понятий «исполнительное производство» и «исполнение постановлений по делам об административных правонарушениях» / К. О. Капустина // Право и политика. – 2013. – № 4. – С. 169–174.

2. Капустіна К. О. Кримінально-виконавча інспекція як суб’єкт провадження у справах про адміністративні правопорушення / К. О. Капустіна // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». – 2014. – № 25. – С. 149–153.

3. Капустіна К. О. Місце кримінально-виконавчої інспекції в системі органів Державної кримінально-виконавчої служби України / К. О. Капустіна // Право і Безпека. – 2014. − № 1(52). – С. 34–39.

4. Капустіна К. О. Деякі питання діяльності правоохоронних органів закордонних країн, що виконують покарання у вигляді громадських та виправних робіт / К. О. Капустіна // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2014. − № 1(64). – С. 98–111.

5. Капустіна К. О. Принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції в Україні / К. О. Капустіна // Журнал східноєвропейського права. – 2014. – № 5. – С. 69–76.

6. Капустіна К. О. Завдання кримінально-виконавчої інспекції України / К. О. Капустіна // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2015. – № 1. – С. 51–61.

7. Капустіна К. О. Кадрове забезпечення діяльності кримінально-виконавчої інспекції України / К. О. Капустіна // Право і суспільство. – 2015. – № 3. Ч. 2. – С. 162–168.

8. Капустіна К. О. Актуальні питання реформування кримінально-виконавчої інспекції України / К. О. Капустіна // Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку : матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. (17–18 трав. 2014 р., м. Суми). – Суми : Друкар. дім «Папірус», 2014. – С. 194–197.

9. Капустіна К. О. Пріоритетні напрямки удосконалення діяльності кримінально-виконавчої інспекції України / К. О. Капустіна // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених : матеріали наук.-практ. конф. (19 трав. 2014 р., м. Харків) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х. : ХНУВС, 2014. – С. 102–106.

  1. Капустіна К. О. Форми та методи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України під час виконання постанов про накладення адміністративних стягнень / К. О. Капустіна // Актуальні проблеми адміністративно-правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України : матеріали наук.-практ. конф. (15 квіт. 2015 р., Харків) / МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2015. – С. 94–98.

 

АНОТАЦІЇ

Капустіна К. О. Адміністративно-правові засади діяльності кримінально-виконавчої інспекції України.На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2016.

Дисертацію присвячено визначенню особливостей адміністративно-правових засад діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. Визначається місце кримінально-виконавчої інспекції в системі органів Державної кримінально-виконавчої служби України. Характеризуються завдання, функції та принципи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. Розкриваються особливості діяльності кримінально-виконавчої інспекції України як суб’єкта виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Розглядаються форми та методи діяльності кримінально-виконавчої інспекції України під час виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Опрацьовуються критерії ефективності діяльності кримінально-виконавчої інспекції України. Узагальнюється закордонний досвід діяльності державних органів, які виконують покарання у вигляді громадських та виправних робіт. Формулюються пропозиції щодо вдосконалення діяльності кримінально-виконавчої інспекції України.

Ключові слова: кримінально-виконавча інспекція, завдання, функції, система, принципи, адміністративно-правові засади, адміністративні стягнення, виконання постанов, громадські роботи, виправні роботи, оптимізація, удосконалення.

 

Капустина К. О. Административно-правовые основы деятельности уголовно-исполнительной инспекции Украины. На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Харьковский национальный университет внутренних дел. – Харьков, 2016.

Диссертация посвящена исследованию особенностей административно-правовых основ деятельности уголовно-исполнительной инспекции Украины. Определяется место уголовно-исполнительной инспекции в системе органов Государственной уголовно-исполнительной службы Украины. Характеризуются задачи, функции и принципы деятельности уголовно-исполнительной инспекции Украины. Рассматриваются особенности трансформации уголовно-исполнительной инспекции в службу пробации.

Анализируется исполнение постановлений о наложении административных взысканий как стадия производства по делам об административных правонарушениях. Раскрываются сущность и особенности деятельности уголовно-исполнительной инспекции Украины как субъекта исполнения постановлений о наложении административных взысканий. Доказывается, что к числу основных форм деятельности уголовно-исполнительной инспекции Украины во время исполнения постановлений о наложении административных взысканий в виде общественных и исправительных работ относятся учетно-контрольная, организационная и материально-техническая. Раскрывается содержание каждой формы. Анализируются особенности имплементации методов убеждения и принуждения в деятельность уголовно-исполнительной инспекции Украины во время исполнения постановлений о наложении административных взысканий в виде общественных и исправительных работ.

Разрабатываются критерии эффективности деятельности уголовно-исполнительной инспекции Украины. Обобщается зарубежный опыт деятельности государственных органов, которые исполняют наказания в виде общественных и исправительных работ. Формулируются предложения по усовершенствованию деятельности уголовно-исполнительной инспекции Украины и порядка исполнения постановлений о наложении административных взысканий в виде общественных и исправительных работ. Обобщаются рекомендации по оптимизации административно-правового статуса уголовно-исполнительной инспекции.

Ключевые слова: уголовно-исполнительная инспекция, задачи, функции, система, принципы, административно-правовые основы, административные взыскания, исполнение постановлений, общественные работы, исправительные работы, оптимизация, усовершенствование.

Kapustina К. O. Administrative and Legal Principles of the Activities of Criminal and Executive Inspection of Ukraine.On the manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by specialty 12.00.07 – administrative law and procedure; financial law; informational law.– KharkivNational University of Internal Affairs. – Kharkiv, 2016.

The thesis is focused on the features of administrative and legal principles of the activities of criminal and executive inspection of Ukraine. The place of criminal and executive inspection in the system of the agencies within the State Penitentiary Service of Ukraine is determined. The tasks and functions of criminal and executive inspection of Ukraine are characterized. The principles of the activities of criminal and executive inspection of Ukraine have been systematized. The essence and peculiarities of the activities of criminal and executive inspection of Ukraine as a subject of executing resolutions on the imposition of administrative penalties are revealed. The author has considered the forms and methods of the activities of criminal and executive inspection of Ukraine while executing resolutions on the imposition of administrative penalties. Criteria of the efficiency of the activities of criminal and executive inspection of Ukraine are processed. Foreign experience of the state agencies’ activities, which execute penalties in the form of correctional labor and community service is generalized. Propositions for improving the activities of criminal and executive inspection of Ukraine are formulated.

Key words: criminal and executive inspection, tasks, functions, system, principles, administrative and legal principles, administrative penalties, execution of resolutions, community service, correctional labor, optimization, improvement.

Огляд підготувала Гаркуша Ю.О.

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.