| Главная | Рубрики | Информация о центре | Ссылки |                                                                                                                  Регистрация | Вход

 

 

 

МЕЛЬНИК  ВАДИМ  ІВАНОВИЧ

 

 

 

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

 

 

 

 

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

 

 

 

 

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

 

 

 

 

 

 

 

Харків – 2016


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Міжрегіональній Академії управління персоналом.

Науковий керівник:    

 

доктор юридичних наук, професор

БЕЗПАЛОВА Ольга Ігорівна,

Харківський національний університет внутрішніх справ,
завідувач кафедри адміністративної діяльності ОВС.

 

Офіційні опоненти:     

 

доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України

КУЛІШ Анатолій Миколайович, Сумський державний університет, декан юридичного факультету;

 

кандидат юридичних наук, доцент

ДРОЗД Олексій Юрійович, Національна академія внутрішніх справ,

доцент кафедри адміністративної діяльності.

 

Захист відбувся 25 лютого 2016 р. о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 у Харківському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків,
просп. Л. Ландау, 27.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м. Харків, просп. Л. Ландау, 27.

Автореферат розісланий 22 січня 2016 р.

 

 

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                  Л. В. Могілевський

 

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави набувають важливого значення в умовах розбудови нашої країни як незалежної, демократичної та правової держави. За складних соціально-політичних перетворень в Україні, економічної нестабільності на відповідні органи державної влади, зокрема правоохоронні органи, та органи місцевого самоврядування покладаються додаткові вимоги, а їх діяльності приділяється підвищена увага з боку громадськості.

Сьогодні система суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави потребує реформування. Указане стосується усунення прогалин та колізій у чинному законодавстві, яке регулює забезпечення економічної безпеки держави, усунення дублювання повноважень ряду правоохоронних органів, які виконують завдання щодо забезпечення економічної безпеки держави. Важливого значення набуває вироблення нових форм та методів взаємодії між суб’єктами забезпечення економічної безпеки держави. Нагальним є аналіз та запозичення досвіду правоохоронної діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки зарубіжних держав.

Слід зауважити, що проблемні питання забезпечення економічної безпеки держави були предметом наукових досліджень В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, М. І. Ануфрієва, О. М. Бандурки, О.І. Безпалової, Ю. П. Битяка, В. Т. Білоуса, В. В. Богуцького, І. Л. Бородіна, В. М. Гаращука, О. П. Гетманець, І. П. Голосніченка, В. Л. Грохольського, С. М. Гусарова, С. Ф. Денисюка, О.Ю. Дрозда, В. О. Заросила, Р. А. Калюжного, О. М. Клюєва, А. Т. Комзюка, М. В. Корнієнка, Л. Т. Кривенка, М. П. Кучерявенка, А. М. Куліша, К. Б. Левченко, С. І. Лекаря, А. Ф. Мельника, О. І. Миколенка, О. М. Музичука, О. В. Негодченка, В. Ф. Опришка, І. А. Петрової, А. М. Подоляки, Т. О. Проценка, С. В. Симов’яна, О. Ю. Синявської, А. А. Стародубцева, О. П. Угровецького, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка, В. К. Шкарупи, Л. П. Юзькова та інших науковців. Зазначені вчені зробили вагомий внесок у визначення сутності та особливостей забезпечення економічної безпеки держави. Проте в науці адміністративного права питання адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави висвітлені фрагментарно, в межах більш широкої правової проблематики, що підкреслює доцільність наукового пошуку з досліджуваних питань.

Таким чином, необхідність удосконалення діяльності щодо забезпечення економічної безпеки держави, відсутність комплексних наукових розробок із цієї проблематики, недосконалість адміністративно-правового регулювання у досліджуваній сфері обумовлюють актуальність і вказують на необхідність комплексного вивчення особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 р. № 942, Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 pp., затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 р. № 14-10, Плану науково-дослідницьких робіт Інституту права ім. князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом (державний реєстраційний номер 0101U001605).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації, вивчення наукових розробок визначити сутність та особливості адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави, надати науково обґрунтовані рекомендації щодо його удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:

–     визначити сутність та особливості економічної безпеки держави та охарактеризувати механізм адміністративно-правового регулювання її забезпечення;

–     розкрити поняття та види суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави, з’ясувати поняття адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави;

–     виявити місце та особливості органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян у забезпеченні економічної безпеки держави;

–     опрацювати поняття, види та особливості правоохоронних органів України як суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави;

–     узагальнити завдання, функції та повноваження правоохоронних органів України щодо забезпечення економічної безпеки держави;

–     визначити фактори, які впливають на якість забезпечення економічної безпеки держави;

–     окреслити шляхи удосконалення правового регулювання діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави;

–     узагальнити проблемні питання взаємодії та координації між суб’єктами забезпечення економічної безпеки держави, виробити можливі шляхи їх вирішення;

–     охарактеризувати зарубіжний досвід правоохоронної діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави та запропонувати можливі шляхи його використання в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час забезпечення економічної безпеки держави.

Предмет дослідження становить адміністративно-правовий статус суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальних та спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. Зокрема, за допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного проаналізовано та вдосконалено понятійний апарат (підрозділи 1.1, 1.2, 3.3). Структурно-функціональний метод дозволив дослідити сучасну систему органів, що беруть участь у забезпеченні економічної безпеки держави (підрозділи 1.2–1.5, 2.1–2.3), визначити сутність економічної безпеки держави у системі адміністративного права (підрозділ 1.1). Діяльнісний підхід дозволив осмислити особливості роботи правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки держави (підрозділи 2.1–2.3). Метод класифікації уможливив здійснення групування завдань, функцій та повноважень суб’єктів щодо забезпечення економічної безпеки держави (підрозділи 1.3–1.5, 2.2, 2.3). Компаративістський метод використовувався для порівняння вітчизняного досвіду забезпечення економічної безпеки держави із зарубіжними аналогами (підрозділ 3.3). Для формування пропозицій щодо удосконалення адміністративного законодавства, яке регламентує діяльність у сфері забезпечення економічної безпеки держави, використовувався метод документального аналізу (підрозділи 3.1, 3.2).

Науково-теоретичне підґрунтя дисертації становлять наукові праці фахівців у галузі економічної теорії, філософії, соціології, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного права, фінансового права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних учених.

Нормативною основою дослідження є Конституція України, чинні законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що визначають правові засади діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави.

Інформаційною та емпіричною базою дослідження виступили узагальнення практики забезпечення економічної безпеки держави, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні й аналітичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень науки адміністративного права визначити особливості адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

–     основні вимоги, за умови дотримання яких діяльність органів державної влади як суб’єктів забезпечення економічної безпеки буде визнана ефективною: а) функціонування виключно у межах, визначених законом; б) наявність чіткої структури i функціонального розмежування повноважень державних органів влади у загальній системі забезпечення економічної безпеки держави; в) відкритість та прозорість діяльності;

–     визначено перелік спеціальних суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави; надано характеристику правоохоронних органів, які є спеціальними суб’єктами забезпечення економічної безпеки держави, та визначено їх ознаки; сформульовано пропозиції щодо удосконалення нормативно-правових актів, які регулюють діяльність спеціальних суб’єктів забезпечення економічної безпеки;

–   визначено систему факторів, що впливають на стан забезпечення економічної безпеки держави, у результаті чого сформульовано пріоритетні напрямі вдосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки держави; обґрунтовано доцільність розроблення та затвердження національної стратегії забезпечення економічної безпеки держави;

–   під координацією діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави пропонується розуміти взаємозалежну узгоджену діяльність органів державної влади та уповноважених державою на забезпечення національної безпеки осіб, спрямовану на встановлення взаємозв’язку напрямів реалізації державної політики з питань економічної безпеки відповідно до компетенції кожного з них, з метою погодження дій і приведення їх у відповідність до поставленої мети;

удосконалено:

–     визначення поняття державного управління у сфері економічної безпеки держави, під яким пропонується розуміти особливий вид державного управління, що здійснюється спеціально уповноваженими органами державної влади, діяльність яких спрямована на забезпечення стабільності національної економіки та недопущення вчинення будь-яких правопорушень у даній сфері; удосконалено наукові підходи до розуміння структури адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави;

–     визначення поняття взаємодії суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави, що дозволило дійти висновку, що ефективна взаємодія між суб’єктами забезпечення економічної безпеки держави передбачає утворення чіткої системи координації їх спільної діяльності на підставі змістовного, обґрунтованого розмежування та узгодження функцій та повноважень, їх відповідного нормативно-правового закріплення, розроблення та здійснення усіма суб’єктами збалансованої, скоординованої системи заходів забезпечення економічної безпеки, адекватних внутрішнім та зовнішнім загрозам;

–     класифікацію функцій правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки держави на: функцію оперативно-розшукової діяльності з викриття економічних злочинів; функцію дізнання; функцію розслідування; функцію правосуддя; обґрунтовано, що функції правоохоронних органів як спеціальних суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави визначаються завданнями, які вони покликані виконувати;

дістали подальшого розвитку:

–   підхід щодо визначення переліку суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави; сформульовано напрями державної політики національної безпеки України в економічній сфері, які потребують першочергової уваги з боку суб’єктів забезпечення економічної безпеки;

–     пропозиції щодо визначення оптимальної організаційно-штатної структури органів місцевого самоврядування з огляду на необхідність більш ефективного управління ними саме соціально-економічним розвитком регіону як важливою складовою економічної безпеки всієї держави;

–     розуміння основних напрямів діяльності інституцій громадянського суспільства щодо забезпечення економічної безпеки держави; визначено, що діяльність недержавних суб’єктів  забезпечення економічної безпеки повинна базуватися на принципах законності; відкритості; юридичної рівності усіх учасників процесу задля досягнення балансу інтересів особи, суспільства і держави в сфері економічної безпеки;

–   підходи до класифікації повноважень правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки держави, які об’єднано у такі комплексні групи: у сфері боротьби з правопорушеннями; у сфері забезпечення публічного порядку та безпеки; у сфері захисту (охорони) власності від протиправних посягань; у сфері забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб та прав і законних інтересів юридичних осіб;

–     аналіз особливостей забезпечення економічної безпеки в зарубіжних країнах, що дозволило виділити типові тенденції, які спостерігаються під час формування методологічних основ забезпечення економічної безпеки держави; з урахуванням особливостей забезпечення економічної безпеки в зарубіжних країнах окреслено перспективні напрями оптимізації адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, зокрема основні положення та висновки дисертації можуть бути використані:

–     у науково-дослідній сфері – як основа для подальшого розроблення шляхів удосконалення адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави (акти впровадження Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 01.10.2015 та Національної академії внутрішніх справ від 18.10.2015);

–     у правотворчості – в ході внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють діяльність суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави;

–     у правозастосовній діяльності – з метою вдосконалення практичної діяльності спеціальних суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави (акти впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність ГУМВС України в Харківській області від 12 січня 2015 р., Головного управління ДФС у Харківській області від 17.06.2015 р.);

–     у навчальному процесі – під час проведення занять та підготовки навчальної літератури з дисциплін «Судові та правоохоронні органи України», «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративна діяльність ОВС»; вони вже використовуються в ході проведення занять із зазначених дисциплін у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ від 15 січня 2015 р.).

Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено на міжнародних та національних науково-практичних конференціях, семінарах та круглих столах: «Актуальні проблеми законодавства України: пріоритетні напрями його вдосконалення» (Одеса, 2015); «Законодавство України у світлі сучасних активних реформаційних процесів» (Київ, 2015).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в шести статтях, опублікованих у фахових виданнях України та науковому періодичному виданні іншої держави, а також двох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять одинадцять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 213 сторінок, з яких основний текст займає 180 сторінок. Список використаних джерел складається з 287 найменувань і займає 30 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено її зв’язок з науковими планами та програмами, розкрито мету і задачі, об’єкт і предмет, окреслено методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів дослідження та наукові публікації.

Розділ 1 «Загальнотеоретична характеристика суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави» складається з п’яти підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Сутність, особливості та адміністративно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави» значну увагу приділено з’ясуванню сутності економічної безпеки та її основних характеристик, встановлено, що в умовах складних соціально-політичних перетворень в Україні, економічної нестабільності на правоохоронні органи покладаються додаткові вимоги щодо забезпечення економічної безпеки держави. Окреслено і проаналізовано основні види загроз економічній безпеці держави.

На підставі аналізу підходів науковців зроблено висновок, що механізм адміністративно-правового регулювання діє за допомогою адміністративно-правових засобів впливу на суспільні відносини, перелік яких наведено та охарактеризовано у підрозділі.

Встановлено елементи складу адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави: норми права та нормативні акти; юридичні факти; акти застосування права, реалізації прав і обов’язків; принципи; методи регулювання; процедури і алгоритми реалізації правоохоронної діяльності, включаючи техніки і технології управління; відповідне забезпечення (політичне, правове та інформаційне тощо) та розкрито їх зміст. Обґрунтовано, що забезпечення економічної безпеки можливе лише за умови спільного функціонування всіх складових даного механізму.

Акцентовано увагу, що підвищення ефективності дії адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави може бути здійснене за умови подальшого вдосконалення окремих його підсистем (блоків) та елементів, що входять до їх складу. Першочергової уваги у даному випадку потребує вдосконалення засобів впорядкування суспільних відносин у цій сфері (процедурно-функціональний блок), вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності уповноважених органів державної влади (інституційно-організаційний блок).

Підрозділ 1.2 «Поняття та види суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави» присвячено дослідженню поняття суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави та виокремленню специфічних рис, притаманних цим суб’єктам.

Встановлено, що забезпечення економічної безпеки як важливої складової безпеки національної покладається на цілу низку державних органів, що спеціалізуються на діяльності у різних сферах забезпечення національної безпеки. До них відносяться як спеціалізовані органи, основним завданням яких є боротьба з певними загрозами національної безпеки, так і ті, що мають широкі повноваження, частина яких належить до питань національної (у тому числі й економічної) безпеки.

Зроблено висновок, що основними суб’єктами забезпечення економічної безпеки держави є: держава та її інститути (вищі органи державної влади та посадові особи, функціональні і галузеві міністерства, відомства, місцеві державні адміністрації, податкові, прикордонні, митні та інші правоохоронні органи); органи місцевого самоврядування; підприємства, установи та інші господарські організації як державного, так і приватного сектора економіки; виробники, продавці продукції та вітчизняні споживачі. Охарактеризовано зміст діяльності кожного із запропонованих суб’єктів.

У підрозділі 1.3 «Місце та особливості органів державної влади у системі суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави» встановлено систему нормативно-правових актів, що регламентують забезпечення економічної безпеки України та визначають адміністративно-правовий статус органів державної влади як суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Акцентовано увагу, що в жодному з розглянутих нормативно-правових актів не передбачено чіткого надання державним органам влади повноважень у сфері захисту економічних інтересів держави, а також чіткого визначення їх місця у системі забезпечення економічної безпеки держави. У зв’язку з цим зроблено висновок, що система забезпечення економічної безпеки держави та нормативно-правовий механізм її забезпечення наразі потребують свого вдосконалення.

З’ясовано, що державний механізм забезпечення економічної безпеки складається з вищих органів державної влади, центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів, місцевих державних адміністрацій, на які покладаються відповідні функції щодо забезпечення економічної безпеки держави у межах їх компетенції. Розкрито зміст адміністративно-правового статусу органів державної влади, які є суб’єктами забезпечення економічної безпеки (Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; Рада національної безпеки і оборони України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Національний банк України; суди загальної юрисдикції; прокуратура України; Національне антикорупційне бюро України; місцеві державні адміністрації; Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України; органи і підрозділи цивільного захисту). Визначено основні функції та повноваження зазначених суб’єктів.

У підрозділі 1.4 «Значення органів місцевого самоврядування в системі суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави» наголошено, що діяльність органів місцевого самоуправління відіграє важливу роль у процесі забезпечення економічної безпеки як окремого регіону, так і держави в цілому.

Визначено особливості діяльності самоврядних органів щодо забезпечення економічної безпеки держави. З’ясовано, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади щодо забезпечення економічної безпеки держави. У зв’язку з цим зроблено висновок, що повноваження органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення економічної безпеки поділяються на самоврядні (власні), в межах яких вони діють самостійно, та делеговані, при виконанні яких вони підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Наголошено на важливості усунення дублювання органами місцевої влади окремих функцій органів державної влади, що дозволить привести положення усіх законодавчих актів стосовно діяльності органів місцевого управління у сфері забезпечення економічної безпеки до змістовної узгодженості та відповідності одне одному.

Встановлено, що у віданні органів місцевого самоврядування знаходиться низка питань щодо налагодження співпраці з керівниками підприємств усіх форм власності у напрямі поліпшення стану розвитку економічної сфери регіону, аналізу і прогнозування розвитку економічного потенціалу території, розроблення і реалізації моделей відновлення місцевого господарства, підприємництва, диверсифікації виробництва тощо. Внесено пропозиції щодо вдосконалення механізмів взаємодії самоврядних органів із керівниками підприємств усіх форм власності з метою посилення дієвості заходів щодо забезпечення економічної безпеки.

У підрозділі 1.5 «Повноваження інституцій громадського суспільства щодо забезпечення економічної безпеки держави» здійснено аналіз чинного законодавства стосовно участі громадськості у забезпеченні економічної безпеки держави. Наголошено на важливості створення балансу між державною і недержавною підсистемами, що є необхідною передумовою розвитку та ефективного функціонування всієї системи економічної безпеки держави.

Охарактеризовано права і обов’язки громадян, громадських організацій та об’єднань щодо забезпечення економічної безпеки держави. Наведено перелік функцій суб’єктів недержавної системи забезпечення економічної безпеки стосовно забезпечення економічної безпеки держави та розкрито їх зміст. Проаналізовано особливості діяльності окремих громадських організації щодо забезпечення економічної безпеки держави, що дозволило запропонувати головні напрямки розвитку та удосконалення адміністративно-правового регулювання участі об’єднань громадян у забезпеченні економічної безпеки держави.

Розділ 2 «Адміністративно-правовий статус правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Поняття, види та особливості правоохоронних органів України як суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави» проаналізовано існуючі наукові підходи до визначення поняття правоохоронних органів. Встановлено, що до правоохоронних органів належить значний перелік державних органів, що суттєво ускладнює виокремлення з-поміж них суб’єктів забезпечення саме економічної безпеки держави. Обґрунтовано, що не усі правоохоронні органи можна визначити як суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Визначено ознаки, за якими окремі правоохоронні органи відрізняються від інших суб’єктів правоохоронної системи, тобто виступають як спеціальні суб’єкти забезпечення економічної безпеки держави.

Проаналізовано специфіку діяльності Національної поліції, прокуратури, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної фіскальної служби України, Державної фінансової інспекції України як ключових правоохоронних органів, на які покладається обов’язок щодо забезпечення економічної безпеки держави. Особливу увагу акцентовано на позитивних й негативних сторонах створення Служби фінансових розслідувань, якій буде передано функції щодо запобігання і боротьби з економічними порушеннями.

У підрозділі 2.2 «Завдання та функції правоохоронних органів України щодо забезпечення економічної безпеки держави» встановлено, що серед правоохоронних органів відсутній орган, спеціально створений для виконання завдань та функцій щодо забезпечення економічної безпеки, тому дану функцію зобов’язані виконувати всі без винятку правоохоронні органи, оскільки здійснення будь-якої іншої правоохоронної функції в кінцевому результаті так чи інакше слугує запобіганню злочинам та іншим правопорушенням, зокрема і в економічній сфері.

Запропоновано до функцій правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки держави віднести: функцію оперативно-розшукової діяльності з викриття економічних злочинів; функцію дізнання; функцію розслідування; функцію правосуддя. Розкрито зміст зазначених функцій в контексті діяльності спеціальних суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Підкреслено, що функції правоохоронних органів як спеціальних суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави  визначаються завданнями, які вони покликані виконувати.

Аргументовано, що забезпечення правоохоронними органами законності в економічній сфері здійснюється на основі застосування ними у своїй діяльності низки соціально-правових та організаційних принципів, здійснення яких дозволяє раціонально розподіляти компетенцію спеціальних суб’єктів діяльності, контролювати дотримання законності.

У підрозділі 2.3 «Повноваження правоохоронних органів України щодо забезпечення економічної безпеки держави» зроблено висновок, що повноваження та організація діяльності правоохоронних органів, питання їх матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення, контролю і нагляду за їх діяльністю, координації їх діяльності та взаємодії між ними й з іншими державними органами та об’єднаннями громадян, міжнародного співробітництва визначаються законами, які регулюють правовий статус того чи іншого правоохоронного органу, а також деякими іншими нормативно-правовими актами.

Запропоновано класифікацію повноважень правоохоронних органів щодо забезпечення економічної безпеки держави на повноваження у сфері боротьби з правопорушеннями, забезпечення публічного порядку та безпеки, захисту (охорони) власності від протиправних посягань, забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб та прав і законних інтересів юридичних осіб. Проведений аналіз особливостей реалізації зазначених повноважень спеціальними суб’єктами реалізації правоохоронної функції держави дозволив дійти висновку, що частково повноваження окремих правоохоронних органів у сфері забезпечення економічної безпеки держави дублюються, що викликано специфікою роботи цих органів. Наголошено, що це потребує усунення на законодавчому рівні, що має призвести до підвищення ефективності діяльності відповідних правоохоронних органів та оптимального забезпечення економічної безпеки держави.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Шляхи удосконалення механізму правового регулювання діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави» на основі аналізу чинного законодавства та практики його реалізації запропоновано шляхи покращення діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Обґрунтовано, що одним із перших завдань, які мають бути вирішені з метою удосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави, є розробка та прийняття Державної стратегії економічної безпеки України. Запропоновано перелік основних питань, які має вирішити зазначена стратегія.

Наголошено, що визначення системи суб’єктів механізму адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки держави із чітким окресленням статусу кожного із них у ньому є важливим моментом грамотної організації системи безпеки національної економіки. Адже це дає змогу правильно і збалансовано розподілити між всіма суб’єктами весь обсяг роботи щодо забезпечення економічної безпеки держави, при цьому уникнути непотрібного розпорошення зусиль, можливих конфліктів повноважень чи, навпаки, прогалин.

Одним із кроків у напрямі вдосконалення механізму правового регулювання діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави визначено впровадження ефективної та надійної системи оцінки та обліку національного багатства, контролю за їх використанням. В рамках реалізації зазначеної системи повинні відбуватися постійний моніторинг процесу використання національного багатства; розробка та впровадження у практику державного управління ефективних методів оцінки обсягів відпливу капіталу за кордон; підвищення ефективності заходів державного митного, валютного, банківського та експортного контролю, тощо.

У підрозділі 3.2 «Зарубіжний досвід правоохоронної діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави та можливості його адаптації в Україні» встановлено, що у світі існують різні системи й моделі економічної безпеки, зокрема: американська; японська; китайська; системи, властиві державам, які нещодавно здобули незалежність, а також здійснюють глибинну переорієнтацію свого розвитку. У результаті аналізу властивостей, притаманних кожній моделі, показано, що особливості забезпечення національної економічної безпеки сильно відрізняються залежно від конкретних характеристик національної економіки: її потенціалу, стійкості, ступеня відкритості. Виокремлено сукупність умов ефективного функціонування економіки, які здійснюють вплив на формування зарубіжних національних концепцій забезпечення економічної безпеки, а також на змістовне наповнення її ключових категорій.

Проаналізовано позитивний досвід зарубіжних країн щодо забезпечення економічної безпеки, серед яких США, Китай, Румунія, Чеська Республіка, Республіка Польща, Республіка Болгарія, Республіка Білорусь, та визначено можливості його адаптації в Україні. Особлива увага приділена специфіці забезпечення економічної безпеки шляхом боротьби з економічними правопорушеннями. Це дозволило сформулювати напрями вдосконалення механізму адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки України.

У підрозділі 3.3 «Проблеми взаємодії та координації між суб’єктами забезпечення економічної безпеки держави» розглянуто наукові підходи до визначення поняття координації, запропоновано розмежування понять «взаємодія» і «координація» в контексті забезпечення економічної безпеки держави. Розкрито зміст основних організаційних принципів, що здійснюють вплив на успішне здійснення взаємодії та координації суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Визначено основні проблеми взаємодії та координації суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави, запропоновано шляхи їх усунення, зокрема з’ясовано перспективні форми взаємодії та координації суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави.

Встановлено, що головною умовою ефективного забезпечення економічної безпеки України є вироблення усталеного наукового підходу до налагодження взаємодії відповідних суб’єктів та здійснення узгоджених координаційних заходів. Виокремлено чинники, які здійснюють вплив на стан організації взаємодії суб’єктів забезпечення економічної безпеки та координації їх діяльності. Особлива увага приділена спеціальним суб’єктам, що дозволило проаналізувати наявні проблеми чинного законодавства, яке регулює діяльність правоохоронних органів, що виконують завдання у сфері забезпечення економічної безпеки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання – визначення сутності та особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Основні з них наведено нижче.

1. Під економічною безпекою держави запропоновано розуміти такий стан національної економіки, який гарантує захищеність та забезпечує стійкість національної економіки по відношенню до можливих, а також наявних (дійсних) внутрішніх і зовнішніх загроз, характеризується високою мірою стабільності та міцності усіх елементів національної економічної системи, а також її здатністю до збереження вже досягнутого рівня життя, самовідтворення і постійного розвитку з метою якомога повнішого та збалансованішого задоволення потреб власного населення і забезпечення конкурентоспроможності національної економіки на рівні світової системі господарювання. Встановлено, що адміністративно-правовим механізмом забезпечення економічної безпеки держави є взаємопов’язана система правових засобів здійснення державного управління економічною сферою держави, які спрямовані на врегулювання суспільних відносин, що виникають з приводу забезпечення економічної безпеки держави, здійснення яких покладено на уповноважені державні органи. Зазначається, що вказаний механізм включає в себе сукупність засобів впливу на суспільні відносини. До елементів складу цих відносин запропоновано віднести норми права, нормативні акти, юридичні факти й акти застосування права, правовідносини, акти реалізації прав і обов’язків, суб’єктів та об’єктів впливу, принципи та інструменти, методи регулювання, діяльність, спрямовану на забезпечення економічної безпеки, та процедури її реалізації, а також техніки і технології управління, відповідне забезпечення.

2. Зазначено, що задля створення належних умов забезпечення економічної безпеки країни варто чітко визначити систему суб’єктів її забезпечення. Наголошено, що особливість української економічної безпеки полягає в тому, що її забезпечення не є прерогативою окремого органу державної влади – воно покладене на окремі структури. Під суб’єктами забезпечення економічної безпеки запропоновано розуміти сукупність органів державної влади, громадський об’єднань та громадян, діяльність яких спрямована на забезпечення економічної безпеки України. Підкреслено, що до суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави можна віднести: державу та її інститути, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи, виробників та споживачів продукції.

Адміністративно-правовий статус суб’єктів забезпечення економічної безпеки визначено як комплексну політико-правову категорію, що відображає визначене нормами адміністративного законодавства юридичне становище цих суб’єктів у системі суспільних відносин з питань забезпечення економічної безпеки, яке обумовлює коло та характер їх прав і обов’язків, міру відповідальності у цій сфері.

3. Визначено перелік органів державної влади, на які покладено функції, забезпечення економічної безпеки держави. До числа цих органів віднесено такі: Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; Рада національної безпеки і оборони України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Національний банк України; суди загальної юрисдикції; прокуратура України; Національне антикорупційне бюро України; місцеві державні адміністрації; Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України; органи і підрозділи цивільного захисту. Розкрито зміст основних функцій та повноважень державних суб’єктів забезпечення економічної безпеки. Сформульовано основні вимоги до організації діяльності державних суб’єктів як невід’ємного елементу системи забезпечення економічної безпеки держави.

4. На підставі аналізу повноважень органів місцевого самоврядування у сфері забезпечення економічної безпеки держави обґрунтовано, що підвищення рівня економічної безпеки держави та розвиток економічних відносин і тенденцій переходу до децентралізації управління такими відносинами на територіальному рівні викликає необхідність розширення низки повноважень функціонально-територіального управління, яке певною мірою реалізується й самоврядними органами.

5. Зазначається, що інституції громадського суспільства як ключові суб’єкти недержавної системи економічної безпеки відіграють важливу роль у її забезпеченні. Громадськість має у своєму арсеналі досить широкий спектр засобів, форм і методів впливу на стан забезпечення економічної безпеки, вона в змозі надавати суттєву допомогу державним органам у цьому процесі, а також привертати увагу населення до важливих проблем у даній сфері, створюючи таким чином необхідні передумови для широкої участі громадян у забезпеченні економічної безпеки держави. Проте сьогодні в Україні зарано говорити про повноцінну систему недержавного забезпечення економічної безпеки, невід’ємною складовою якої є об’єднання громадян, адже наразі в країні ще замало організацій, що опікуються саме даними питаннями.

6. Аргументовано, що правоохоронні органи відіграють значну роль у забезпеченні економічної безпеки держави. Встановлено, що не всі правоохоронні органи можна віднести до спеціальних суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. З’ясовано місце Національної поліції, прокуратури, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної фіскальної служби України, Державної фінансової інспекції України як ключових спеціальних суб’єктів реалізації правоохоронної функції держави.

7. Доведено, що на спеціальних суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави покладаються завдання, які, переважно, відповідають типу і повноваженням конкретного правоохоронного органу. Поряд з цим варто зазначити, що здійснення функцій щодо забезпечення економічної безпеки держави не є єдиним завданням у кожного з перелічених органів. Тобто ці органи здійснюють функції забезпечення економічної безпеки держави поряд з іншими своїми завданнями. Встановлено, що правоохоронні органи здійснюють функції щодо забезпечення економічної безпеки держави разом з іншими покладеними на них функціями, які запропоновано класифікувати на основні та другорядні.

8. Визначено, що для забезпечення економічної безпеки держави на правоохоронні органи покладається ряд повноважень. Частково повноваження деяких правоохоронних органів у галузі забезпечення економічної безпеки держави дублюються, що викликано специфікою роботи цих органів. Підкреслено, що наявність закріпленого на законодавчому рівні механізму реалізації повноважень правоохоронних органів як суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави дозволить створити належні умови для забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних осіб та прав і законних інтересів юридичних осіб в економічній сфері, охорони та захисту власності від протиправних посягань, протидії економічним правопорушенням, своєчасного припинення правопорушень у сфері економіки та запобігання їм, якісного аналізу криміногенних процесів у сфері економічної діяльності та прогнозування їх перебігу, своєчасного виявлення причин і умов, які сприяють учиненню правопорушень у сфері економіки, та вжиття заходів щодо їх усунення.

9. Констатовано, що одним із перших завдань, які мають бути вирішені з метою удосконалення адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави, є розроблення та прийняття Державної стратегії економічної безпеки України. Дана стратегія має стати єдиним базовим документом, який визначатиме найбільш важливі, засадничі аспекти державної політики у сфері забезпечення національної економічної безпеки. Тобто Стратегія відіграватиме роль програмного документа, адже адміністративно-правовий механізм забезпечення державної економічної безпеки – це не статична, а динамічна система. Підкреслено, що у механізмі адміністративно-правового забезпечення економічної безпеки держави існує низка прогалин та інших проблемних питань, які потребують термінового вирішення, оскільки вони роблять національну економіку вразливою до негативних факторів.

Обґрунтовано, що державні органи та компетентні посадові особи повинні розробити і вжити ряд управлінських заходів (дій), спрямованих на легалізацію тіньових капіталів та їх залучення до офіційного сектору національної економіки, підсилення якості та ефективності діяльності по боротьбі з економічною злочинністю та її наслідками, підвищення рівня правосвідомості населення.

Виявлено, що моніторинг загроз економічній безпеці держави полягає в систематичному, оперативному спостереженні за показниками стану національної економіки з метою виявлення, зібрання та аналізу інформації про фактори і чинники, які перешкоджають її подальшому розвитку. Ефективній реалізації зазначених заходів заважають безперервні трансформації та реорганізації органів державного управління, в тому числі науково-технічною та інноваційною діяльністю, які абсолютно не сприяють виробленню виваженої, довгострокової національної політики з питань інноваційного розвитку.

10. Акцентовано увагу на тому, що варто якнайшвидше адаптувати в національну економіку позитивний досвід зарубіжних країн, які вважаються беззаперечними світовими лідерами за рівнем економічного розвитку, міжнародної конкурентоспроможності, а також рівнем забезпечення економічної безпеки держави. Виокремлено основні позитивні здобутки зарубіжних моделей забезпечення економічної безпеки, які доцільно врахувати в Україні під час оптимізації державної системи забезпечення економічної безпеки. Наголошено на значущості вироблення концепції регіональної економічної безпеки, що дозволить усунути небезпеку зростання нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів.

11. Під взаємодією суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави пропонується розуміти погоджену за місцем і часом, врегульовану законодавством їх спільну діяльність, направлену на забезпечення економічної безпеки держави, тобто на створення і підтримання такого економічного стану країни, який би надавав можливості та умови для належного розвитку особи, суспільства та держави.

Доведено, що координація діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави – це взаємозалежна узгоджена діяльність органів державної влади та уповноважених державою на забезпечення національної безпеки осіб, спрямована на встановлення взаємозв’язку напрямів реалізації державної політики з питань економічної безпеки відповідно до компетенції кожного з них, з метою погодження дій і приведення їх у відповідність до поставленої мети.

Розкрито зміст основних організаційних принципів, що здійснюють вплив на успішне здійснення взаємодії та координації суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

  1. Мельник В. І.  Місце та особливості органів державної влади в системі суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави / В. І. Мельник // Науковий вісник Херсонського держаного університету. Серія «Юридичні науки». – 2014. – Вип. 5-2. – Т. 1. – С. 34-38.
  2. Мельник В. І. Правоохоронні органи України як суб’єкти забезпечення економічної безпеки держави / В. І. Мельник // Науковий вісник Херсонського державного університету. − 2015. − Вип. 3. – Т. 2. − С. 118−121.
  3. Мельник В. І. Функції правоохоронних органів України щодо забезпечення економічної безпеки держави / В. І. Мельник // Митна справа. – 2015. – № 3(99). – Ч. 2. – С. 160–166.
  4. Мельник В. І. Полномочия правоохранительных органов украины по обеспечению экономической безопасности государства / В. І. Мельник // Право и политика. – 2015. – № 1. – С. 174–179.
  5. Мельник В. І. Фактори, які впливають на якість забезпечення економічної безпеки держави / В. І. Мельник // Науковий юридичний журнал «Юридична наук». – 2015. № 5. – С. 34–39.
  6. Мельник В. І.  Зарубіжний досвід забезпечення економічної безпеки держави (на прикладі країн східної та центральної Європи) / В. І. Мельник // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія  «Право». – 2015. – Вип. 1. – Ч. 2. – С. 56–62.
  7. Мельник В. І. Визначення елементів адміністративно-правового механізму забезпечення економічної безпеки держави / В. І. Мельник // Актуальні проблеми законодавства України: пріоритетні напрями його вдосконалення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 9–10 жовт. 2015 р.). – Одеса : ГО «Причорноморська фундація права», 2–15. – С. 19–23.
  8. Мельник В. І. Особливості взаємодії суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави / В. І. Мельник // Законодавство України у світлі сучасних активних реформаційних процесів : міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Київ, 9–10 жовт. 2015 р.) – К. : Центр правових наукових досліджень, 2015. – С. 20-22.

АНОТАЦІЯ

Мельник В. І. Адміністративно-правовий статус суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2016.

Дисертацію присвячено визначенню особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. З’ясовано сутність та особливості економічної безпеки держави як об’єкта адміністративно-правової охорони. Визначено перелік суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Охарактеризовано органи державної влади, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян як суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Уточнено адміністративно-правовий статус правоохоронних органів України щодо забезпечення економічної безпеки держави. Визначено фактори, які впливають на якість забезпечення економічної безпеки держави. Проаналізовано зарубіжний досвід правоохоронної діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Узагальнено особливості взаємодії та координації між суб’єктами забезпечення економічної безпеки держави. Досліджено шляхи удосконалення правового регулювання діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави. Надано пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правової діяльності суб’єктів забезпечення економічної безпеки держави.

Ключові слова: правоохоронні органи, держава, економічна безпека держави, правоохоронні функції, органи державної влади, національна безпека, місцеве самоврядування, безпека, об’єднання громадян, взаємодія, координація, правове регулювання.

АННОТАЦИЯ

Мельник В. И. Административно-правовой статус субъектов обеспечения экономической безопасности государства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Харьковский национальный университет внутренних дел. – Харьков, 2016.

Диссертация посвящена анализу административно-правового статуса субъектов обеспечения экономической безопасности государства. Исследованы сущность и особенности экономической безопасности. Рассмотрены сущность экономической безопасности и ее основные характеристики. Установлены элементы состава административно-правового механизма обеспечения экономической безопасности государства. Определен перечень субъектов обеспечения экономической безопасности государства. Выяснено место органов местного самоуправления в системе субъектов обеспечения экономической безопасности государства. Проанализированы полномочия объединений граждан по обеспечению экономической безопасности государства. Определены виды правоохранительных органов Украины, которые принимают участие в обеспечении экономической безопасности. Исследованы основные задания и функции правоохранительных органов Украины. Проанализированы полномочия правоохранительных органов Украины по обеспечению экономической безопасности государства. Определен ряд отличительных признаков правоохранительных органов от других субъектов правоохранительной системы. Установлены факторы, которые влияют на качество обеспечения экономической безопасности государства. Проведена классификация и общая характеристика факторов, влияющих на качество обеспечения экономической безопасности государства. Проанализирован положительный опыт зарубежных стран по обеспечению экономической безопасности государств, среди которых США, Китай, Румыния, Чехия, Республика Польша, Республика Болгария, Республика Беларусь, Российская Федерация, и возможности его адаптации в Украине. Проведен обзор особенностей взаимодействия и координации между субъектами обеспечения экономической безопасности государства. Исследованы пути совершенствования правового регулирования деятельности субъектов обеспечения экономической безопасности государства. Предоставлены предложения и рекомендации по совершенствованию административно-правовой деятельности субъектов обеспечения экономической безопасности государства.

Ключевые слова: правоохранительные органы, государство, экономическая безопасность государства, правоохранительные функции, органы государственной власти, национальная безопасность, местное самоуправление, безопасность, объединения граждан, взаимодействие, координация, правовое регулирование.

SUMMARY

Melnyk V. I. Administrative and Legal Status of the Subjects Guaranteeing Economic Security of the State. – Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by specialty 12.00.07 – administrative law and process, financial law, informational law. – Kharkiv National University of Internal Affairs. – Kharkiv, 2016.

The thesis is focused on determining the features of administrative and legal status of the subjects guaranteeing economic security of the state. The essence and peculiarities of economic security as the object of administrative and legal protection have been clarified. The list of subjects guaranteeing economic security has been defined. Government agencies, local self-governments, public associations as the subjects guaranteeing economic security of the state have been characterized. Administrative and legal status of law enforcement agencies of Ukraine in guaranteeing economic security of the state has been clarified. The factors that influence the quality of guaranteeing economic security of the state have been determined. The foreign experience of law enforcement activities of the subjects guaranteeing economic security of the state has been analyzed. The features of interaction and coordination between the subjects guaranteeing economic security of the state have been generalized. The ways of improving the legal regulation of the activities of guaranteeing economic security of the state have been studied. The propositions and recommendations for improving administrative and legal activities of the subjects guaranteeing economic security of the state have been provided.

Key words: law enforcement agencies, state, economic security of the state, law enforcement functions, government agencies, national security, local self-government, security, public associations, interaction, coordination, legal regulation.

 

Огляд підготувала Гаркуша Ю.О.

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.