Главная | Рубрики | Информация о центре |Ссылки                                                                                                                  Регистрация | Вход

Проект

вноситься народним депутатом України

Яценюком А.П. (р. № 334)

Закон україни

«Про Національне антикорупційне бюро»

Цей Закон визначає правові основи організації та діяльності державного органу із спеціальним статусом по боротьбі з корупцією та посадовими злочинами, метою створення якого є протидія корупції та посадовим злочинам, що вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і місцевого самоврядування, і становлять особливу суспільну небезпеку.

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

посадовий злочин –– це кримінально каране, винне, суспільно-небезпечне, протиправне діяння особи, уповноваженої на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, яке здійснюється шляхом використання зазначеними суб’єктами своїх службових повноважень всупереч інтересам служби, якщо це діяння вчинене через корисливу або іншу особисту зацікавленість і спричинило істотне порушення прав і законних інтересів громадян або організацій або охоронюваних законом інтересів суспільства або держави;

Національне антикорупційне бюро –– це державний правоохоронний орган із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних правопорушень та посадових злочинів, що скоїли вищі посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

вищі посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування:

— Президент України, керівний склад Адміністрації Президента України; Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступники, керівний склад Апарату Верховної Ради України; Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

— народні депутати України;

— керівний склад Державного управління справами;

— Прем’єр-міністр України, керівний склад Апарату Прем’єр-міністр України, керівний склад Секретаріату Кабінету Міністрів України, Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, керівний склад їх апаратів;

— міністри та їх заступники, керівний склад міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом, центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, державних колегіальних органів, підпорядкованих Президенту України, підзвітних Верховній Раді, консультативних, дорадчих, інших органів та їх структурних, територіальних, регіональних органів, підрозділів, представництв;

— Генеральний прокурор України, керівництво органів прокуратури, голови, їх заступники та керівний склад Служби безпеки України, Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів, Вищої ради юстиції України, Ради національної безпеки і оборони України, Центральної виборчої комісії, Національного банку України, Рахункової палати, Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, керівний склад їх апаратів, секретаріатів, структурних, територіальних, регіональних органів, підрозділів, представництв;

— професійні судді; судді Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, керівний склад їх апаратів;

— Голова та його заступники Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова та його заступники, міністри та їх заступники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови та їх заступники республіканських комітетів Автономної Республіки Крим, керівний склад інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, керівники місцевих державних адміністрацій в Автономній Республіці Крим, Виборчої комісії Автономної Республіки Крим, Рахункової палати Автономної Республіки Крим, керівний склад їх апаратів.

— депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим;

— голови та їх заступники обласних державних адміністрацій; керівний склад їх апаратів;

— голови, заступники, секретарі та депутати обласних рад, Голови міст обласного значення і Голови, секретарі та депутати відповідних міських рад;

— інші посадові та службові особи органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посади яких віднесенено до першої – другої категорії державних службовців або першої – другої категорії посад органів місцевого самоврядування.

працівники Національного антикорупційного бюро –– особи рядового і начальницького складу, які прийняті на службу до Національного антикорупційного бюро, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір;

оперативне супроводження реалізації покарання вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування за вчинення корупційних правопорушень та посадових злочинів –– це діяльність Національного антикорупційного бюро щодо забезпечення принципу невідворотності покарання під час притягнення до відповідальності, обвинувачення та покарання вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, за вчинені ними корупційні правопорушення та посадові злочини.

Стаття 2. Статус Національного антикорупційного бюро

1. Національне антикорупційне бюро здійснює попередження, виявлення, припинення та розкриття корупційних правопорушень та посадових злочинів, що скоїли вищі посадові особи, уповноважені на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування.

Компетенція Національного антикорупційного бюро поширюється на суб’єктів, які тимчасово або постійно виконують обов’язки вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування.

2. Національне антикорупційне бюро є державним правоохоронним органом із спеціальним статусом, що полягає у можливості складати протоколи про адміністративні правопорушення, здійснювати оперативно-розшукову діяльність та досудове слідство щодо діянь, пов’язаних з корупцією та посадовими злочинами, вчиненими вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування.

3. Національне антикорупційне бюро підпорядковане, підконтрольне і підзвітне Верховній Раді України.

4. До працівників Національного антикорупційного бюро належать особи рядового і начальницького складу, які прийняті на службу до Національного антикорупційного бюро, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.

Особи, які претендують на зайняття посад Національного антикорупційного бюро подають в установленому законодавством порядку відомості про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад Національного антикорупційного бюро проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто, у порядку, передбаченому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Положення про проходження служби працівниками Національного антикорупційного бюро затверджується Верховною Радою України.

Стаття 3. Правова основа діяльності Національного антикорупційного бюро

Правову основу діяльності Національного антикорупційного бюро становлять Конституція України, цей та інші закони України, міжнародні договори України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

У своїй діяльності щодо боротьби з корупцією та посадовими злочинами, вчиненими вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування Національне антикорупційне бюро застосовує положення Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України “Про основи національної безпеки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю”, “Про засади запобігання та протидії корупції” та інших законодавчих актів України.

Стаття 4. Принципи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро

1. Національне антикорупційне бюро організоване та діє на основі принципів:

пріоритету додержання прав і свобод фізичних та юридичних осіб, забезпечення інтересів суспільства та держави;

законності;

рівності всіх перед законом;

гласності;

публічності;

невідворотності покарання;

централізації і єдиноначальності;

підконтрольності і підзвітності;

позапартійності;

незалежності;

взаємодії з правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, недержавними організаціями.

2. Національне антикорупційне бюро не може використовуватися для незаконного обмеження прав і свобод осіб або з метою насильницької зміни конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності.

Стаття 5. Гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро

1. Незалежність Національного антикорупційного бюро від незаконного втручання та перешкоджання його діяльності гарантується:

особливим порядком призначення та звільнення Голови Національного антикорупційного бюро та його заступників;

кваліфікаційним відбором працівників Національного антикорупційного бюро, умови якого визначаються Положенням про проходження служби працівниками Національного антикорупційного бюро;

особливим порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення Національного антикорупційного бюро, правовим, соціальним захистом та грошовим забезпеченням його працівників відповідно до норм забезпечення, передбачених Законом України “Про прокуратуру” для системи органів прокуратури України;

визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки працівників Національного антикорупційного бюро, їх близьких осіб, майна;

іншими засобами, визначеними законодавством України.

2. Використання Національного антикорупційного бюро в партійних, групових чи особистих інтересах не допускається. Діяльність політичних партій та інших об’єднань громадян в Національному антикорупційному бюро забороняється.

3. Забороняється незаконне втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, політичних партій та інших об’єднань громадян, засобів масової інформації в діяльність Національного антикорупційного бюро з виконання покладених на нього обов’язків.

Будь-які вказівки, пропозиції, вимоги, які не відповідають законодавству України, направлені до Національного антикорупційного бюро та його працівників, які стосуються питань оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства є неправомірними, не підлягають виконанню та тягнуть за собою встановлену законом відповідальність. Особи, які шляхом дії або бездіяльності перешкоджають діяльності Національного антикорупційного бюро несуть встановлену законом відповідальність.

4. Нагляд за додержанням законності під час проведення Національним антикорупційним бюро оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства здійснюють виключно визначені Генеральним прокурором України прокурори.

Визначені Генеральним прокурором України прокурори, що здійснюють нагляд за додержанням законності під час проведення Національним антикорупційним бюро оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства, підпорядковуються безпосередньо Генеральному прокурору України.

Прийняті зазначеними прокурорами рішення щодо нагляду за додержанням законності під час проведення Національним антикорупційним бюро оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства можуть бути скасовані тільки Генеральним прокурором України.

Відкликання та звільнення з посади таких прокурорів здійснюється Генеральним прокурором України.

Прокурори, що здійснюють нагляд за додержанням законності під час проведення Національним антикорупційним бюро оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства, не можуть передавати кримінальну справу, що знаходиться у провадженні Національного антикорупційного бюро до інших органів досудового слідства.

Стаття 6. Завдання Національного антикорупційного бюро

1. Основними завданнями Національного антикорупційного бюро є:

1) організація і ведення системної протидії корупції та посадовим злочинам, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

2) проведення відповідно до законодавства оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства щодо діянь, пов’язаних з корупцією та посадовими злочинами, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

3) здійснення оперативного супроводження реалізації покарання вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування за вчинення корупційних правопорушень та посадових злочинів;

4) забезпечення захисту від протиправних посягань учасників адміністративного та кримінального судочинства та особистої безпеки своїх працівників у справах, пов’язаних з корупцією та посадовими злочинами, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

5) організація міжнародного співробітництва та взаємодії у сфері протидії корупції і посадовим злочинам, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування.

Стаття 7. Обов’язки Національного антикорупційного бюро

1. Національне антикорупційне бюро:

1) здійснює оперативно-розшукові заходи і провадить досудове слідство щодо діянь, пов’язаних з посадовими злочинами, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

2) провадить адміністративне провадження у справах, пов’язаних з корупційними діяннями, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

3) здійснює відповідно до законодавства спеціальну перевірку відомостей про вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

4) взаємодіє шляхом оперативного супроводження з іншими правоохоронними органами, військовими формуваннями, судами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування у сфері протидії корупції та посадовим злочинам, які вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

5) забезпечує особисту безпеку своїх працівників та захист від протиправних посягань на осіб, які беруть участь у адміністративному та кримінальному судочинстві у справах, що пов’язані із корупцією та посадовими злочинами вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

6) інформує суспільство про результати своєї діяльності;

7) звітує два рази на рік на пленарному засіданні Верховної Ради України про результати своєї діяльності;

8) забезпечує відповідно до законодавства додержання режиму внутрішньої безпеки і передбаченої законом таємниці, конфіденційності інформації та її джерел, а також визначеного законом порядку надання доступу до інформації;

9) здійснює міжнародне співробітництво та взаємодію у сфері протидії корупції та посадовим злочинам вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування.

Стаття 8. Права Національного антикорупційного бюро

1. Національному антикорупційному бюро та його співробітникам для виконання покладених на них обов’язків надається право:

1) складати протоколи про корупційні правопорушення щодо вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

2) порушувати оперативно-розшукові справи на підставі постанови, що затверджується начальником відповідного підрозділу Національного антикорупційного бюро, та здійснювати на підставах і в порядку, установлених законом, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи з метою розкриття злочинів та корупційних правопорушень, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

3) здійснювати провадження у кримінальних справах щодо вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

4) витребовувати в установленому порядку від органів дізнання і досудового слідства документи, матеріали та інші відомості про корупційні правопорушення та посадові злочини, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

центральні, територіальні та інші органи внутрішніх справ, Служби безпеки України, державної податкової служби і інші суб’єкти боротьби з корупцією, організованою злочинністю та посадовими злочинами зобов’язані протягом 5 календарних днів передавати Національному антикорупційному бюро та його співробітникам оперативну інформацію, документи та інші матеріали, пов’язані із корупційними правопорушеннями та посадовими злочинами, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

5) передача оперативної інформації Національним антикорупційним бюро центральним, територіальним та іншим органам внутрішніх справ, Служби безпеки України, державної податкової служби та іншим суб’єктам боротьби з корупцією, організованою злочинністю та посадовими злочинами допускається тільки за згодою і за письмовим розпорядженням керівника відповідного підрозділу Національного антикорупційного бюро;

6) проводити в установленому законом порядку перевірки фінансово-господарської діяльності державних органів з метою виявлення зловживань з боку вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

7) витребовувати від державних органів, підприємств, установ та організацій, банків незалежно від форм власності інформацію про майно, доходи, витрати, зобов’язання фінансового характеру, документи про операції, рахунки, вклади, угоди тощо вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування та створювати відповідні автоматизовані та довідкові системи даних щодо цих осіб із відповідним забезпеченням дотримання законодавства про захист інформації;

8) негласно виявляти та фіксувати сліди злочинів та корупційних правопорушень, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення таких правопорушень, чи одержувати розвідувальну інформацію, у тому числі шляхом проникнення оперативного працівника в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;

9) організовувати та проводити оперативні та спеціальні операції, використовуючи для цього права передбачені пунктами 8-17 частини першої статті 8 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, які забезпечуються закритими статтями фінансування і спрямовані на попередження та виявлення корупційних правопорушень та посадових злочинів, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування;

10) надсилати через прокурорів, визначених у статті 5 цього закону, органам державної влади, органам місцевого самоврядування обов’язкові до розгляду пропозиції та рекомендації щодо усунення причин і умов, які сприяють вчиненню корупційних правопорушень та злочинів, віднесених до компетенції Національного антикорупційного бюро, а також отримувати від цих органів інформацію про розгляд таких пропозицій та рекомендацій;

11) із додержанням порядку, визначеного в законодавстві, зупиняти операції по рахунках в банку, накладати арешт на майно або кошти на рахунках фізичних та юридичних осіб в фінансових установах або іншим чином обмежувати права вищих посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування щодо розпорядження грошовими коштами на їх рахунках, якщо в Національного антикорупційного бюро є мотивована підозра, що зазначені кошти, майно є предметом злочину, або доходами, одержаними внаслідок корупційної діяльності;

12) за рішенням керівника територіального управління Національного антикорупційного бюро, в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів, документів чи інформації, які можуть бути використані в розкритті та розслідуванні корупційного правопорушення або посадового злочину, віднесених до компетенції Національного антикорупційного бюро, із додержанням порядку визначеного в законодавстві, опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, вилучати предмети і документи;

13) залучати, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів з установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень Національного антикорупційного бюро;

14) входити безперешкодно за службовим посвідченням до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, до військових частин та установ, пунктів пропуску через Державний кордон України та зони митного контролю; виключно при безпосередньому припиненні злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро, переслідуванні осіб, що підозрюються у їх вчиненні, заходити та оглядати, із додержанням порядку визначеного в законодавстві, в будь-які житлові, службові, виробничі та інші приміщення, на території і земельні ділянки;

15) затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро, та тримати їх в ізоляторах тимчасового тримання в порядку і впродовж строків, передбачених законом; проводити огляд таких осіб, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи, предмети та інформацію, що можуть бути речовими доказами. При цьому на Національне антикорупційне бюро поширюються вимоги, встановлені статтею 5 Закону України «Про міліцію»;

16) зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу у випадках і в порядку, передбачених Законом України “Про міліцію”;

2. На працівників Національного антикорупційного бюро під час діяльності щодо протидії і боротьби з корупцією та посадовим злочинам, що вчиняються вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, поширюються інші права суб’єктів боротьби з корупцією, організованою злочинністю та посадовими злочинами у цій сфері, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України, законами України “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про організаційно-правові засади боротьби з організованою злочинністю”, “Про засади запобігання та протидії корупції” та іншими законодавчими актами України.

Стаття 9. Обмеження для працівників Національного антикорупційного бюро

1. Не можуть бути призначені на посаду працівників Національного антикорупційного бюро особи, які:

1) визнані у встановленому законом порядку недієздатними або обмежено дієздатними;

2) притягувалися до кримінальної відповідальності;

3) притягувались до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень;

4) у разі призначення будуть безпосередньо підпорядковані особам, які є їхніми близькими родичами;

5) не можуть виконувати повноваження за станом здоров’я;

6) є членами політичних партій.

2. На працівників Національного антикорупційного бюро розповсюджуються обмеження, передбачені Законом України “Про державну службу”.

3. Працівники Національного антикорупційного бюро не мають права:

1) займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо або через посередників чи підставних осіб, а також займатися іншою оплачуваною діяльністю (крім наукової, викладацької і творчої роботи);

2) бути повіреними третіх осіб у справах Національного антикорупційного бюро;

3) використовувати Національне антикорупційне бюро, його працівників та майно, у партійних, групових чи особистих інтересах, а також брати участь у створенні чи діяльності в Національному антикорупційному бюро організаційних структур політичних партій та інших громадських чи підприємницьких структур.

4. Працівник Національного антикорупційного бюро, який не відповідає одному з обмежень, визначених у цій статті, звільняється зі служби в Національному антикорупційному бюро.

10. Відповідальність працівників Національного

антикорупційного бюро

1. Працівники Національного антикорупційного бюро самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони повинні відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству.

2. Працівники Національного антикорупційного бюро за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

3. У разі порушення працівниками Національного антикорупційного бюро під час виконання ними службових обов’язків прав чи свобод особи Національне антикорупційне бюро вживає в межах своїх повноважень заходи із поновлення цих прав і свобод, відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди, притягнення винних до юридичної відповідальності.

4. Поведінка працівників Національного антикорупційного бюро, порядок проведення службового розслідування, накладання на них стягнень та заохочень упорядковується Дисциплінарним Статутом Національного антикорупційного бюро, який затверджується Верховною Радою України.

Стаття 11. Загальна структура Національного антикорупційного бюро

1. Національне антикорупційне бюро створюється на базі спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України, підрозділів Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України та підрозділів внутрішньої безпеки органів державної влади.

2. Підрозділи державних органів, на базі яких створюється Національне антикорупційне бюро ліквідуються. Адміністративні будівлі, матеріально-технічна база та кошти, що передбачені законодавством на утримання таких підрозділів, спрямовуються на забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро.

3. Національне антикорупційне бюро має таку загальну структуру:

апарат управління Національного антикорупційного бюро, який складається із центрального управління та регіональних управлінь;

оперативно-розшукові та слідчі підрозділи, підрозділи агентурної та технічної розвідки, оперативно-технічні, інформаційно-аналітичні, внутрішньої безпеки, експертні, наглядово-контрольні, спеціальні та ін.;

підрозділи забезпечення;

науково-дослідні установи.

4. Для виконання покладених на нього завдань Національне антикорупційне бюро створює територіальні підрозділи в межах затвердженої загальної чисельності.

5. Організаційна структура Національного антикорупційного бюро визначається Головою Національного антикорупційного бюро та затверджується Верховною Радою України.

Стаття 12. Загальна чисельність Національного антикорупційного бюро

1. Затвердити загальну чисельність Національного антикорупційного бюро у кількості 1500 осіб, у тому числі до 1200 осіб рядового і начальницького складу.

Чисельність Національного антикорупційного бюро формується за рахунок посад спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України, підрозділів Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України та підрозділів внутрішньої безпеки органів державної влади, та підрозділів боротьби з корупцією, організованою злочинністю та посадовими злочинами інших державних органів.

Стаття 13. Керівництво Національним антикорупційним бюро

1. Керівництво Національним антикорупційним бюро здійснює його Голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України.

Головою Національного антикорупційного бюро може бути громадянин України, не молодший 35 років, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи у галузі права не менше 10 років, проживає на території України останні 10 років, володіє державною мовою та спроможний за своїми діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні службові обов’язки.

Не може бути призначена Головою Національного антикорупційного бюро особа, яка не відповідає обмеженням, передбаченими статтею 9 цього Закону.

Голова Національного антикорупційного бюро призначається строком на сім років. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.

Звільнення з посади Голови Національного антикорупційного бюро здійснюється Верховною Радою України лише в разі:

1) закінчення строку, на який його призначено;

2) призначення чи обрання на іншу посаду за його згодою;

3) досягнення віку 65 років;

4) порушення вимог щодо несумісності;

5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

6) набрання законної сили обвинувального вироку суду щодо нього;

7) припинення громадянства України;

8) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

9) невідповідності обмеженням, передбаченим статтею 9 цього Закону;

10) порушення присяги;

11) набрання чинності постанови Верховної Ради України про незадовільну діяльність Національного антикорупційного бюро за звітній період.

2. Перший заступник Голови Національного антикорупційного бюро призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України. Перший заступник Голови Національного антикорупційного бюро є начальником підрозділу внутрішньої безпеки Національного антикорупційного бюро і має право особисто призначати та звільняти особовий склад цього підрозділу відповідно до організаційної структури Національного антикорупційного бюро.

Повноваження Першого заступника Голови Національного антикорупційного бюро і структура та компетенція, підрозділу внутрішньої безпеки Національного антикорупційного бюро визначаються та затверджуються Верховною Радою України.

Компетенція підрозділу внутрішньої безпеки Національного антикорупційного бюро розповсюджується виключно на попередження, виявлення та розслідування службових правопорушень, що вчиняються працівниками Національного антикорупційного бюро і забезпечення захисту від протиправних посягань учасників адміністративного та кримінального судочинства та особистої безпеки працівників Національного антикорупційного бюро.

3. Заступники Голови Національного антикорупційного бюро призначаються на посаду і звільняються з посади Верховною Радою України за поданням Голови Національного антикорупційного бюро.

Стаття 14. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро

1. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету відповідно до норм забезпечення, передбачених Законом України “Про прокуратуру” для системи органів прокуратури України.

Стаття 15. Контроль і нагляд за діяльністю Національного антикорупційного бюро

1. Контроль та нагляд за діяльністю Національного антикорупційного бюро здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, Законом України “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” та положеннями цього та інших законів.

2. Нагляд за додержанням законності під час проведення Національним антикорупційним бюро оперативно-розшукової діяльності та досудового слідства здійснюється відповідно до положень статті 5 цього закону.

3. Верховна Рада України здійснює контроль за діяльністю Національного антикорупційного бюро шляхом заслуховування на її пленарному засіданні піврічного звіту про його діяльність. За результатами звіту приймається відповідна постанова Верховної Ради України.

Голова Національного антикорупційного бюро несе персональну відповідальність за своєчасність, об’єктивність і повноту поданої інформації.

Контроль за адміністративно-господарською і фінансовою діяльністю Національного антикорупційного бюро здійснюється у порядку, визначеному Верховною Радою України.

4. Національне антикорупційне бюро через засоби масової інформації та в інших формах не пізніше 15 січня кожного року інформує суспільство про свою діяльність за минулий рік.

Стаття 16. Міжнародне співробітництво Національного антикорупційного бюро

1. Національне антикорупційне бюро на основі міжнародних договорів та законів України співпрацює у сфері боротьби з корупцією та посадовими злочинами з відповідними органами інших держав, міжнародними організаціями, недержавними організаціями.

2. Національне антикорупційне бюро може укладати угоди про співробітництво з питань його повноважень з іноземними і міжнародними правоохоронними органами та організаціями.

Стаття 17. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з моменту його опублікування.

2. До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, № 2, ст. 15):

у статті 112:

–– частину першу після слів “досудове слідство провадиться слідчими прокуратури” доповнити словами “, крім випадків, коли досудове слідство відповідно до цієї статті провадиться слідчими Національного антикорупційного бюро.”;

–– доповнити новою частиною п’ятою такого змісту:

“У справах про злочини, передбачені статтями 191, 209, 2091, 210, 211, 255, 256, 257, 3431, 364, 365, 366, 367, 368, 3682, 369, 3692, 370, 375, 376, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими Національного антикорупційного бюро, якщо злочин вчинено вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування.

Частини п’яту-сьому відповідно вважати частинами шостою-восьмою.”;

–– частину шосту після слів “який порушив кримінальну справу” доповнити словами “, окрім справ, що підслідні Національному антикорупційному бюро.”; та після слів “вони розслідуються тим органом, що порушив справу” доповнити словами “, окрім справ, що підслідні Національному антикорупційному бюро.”;

–– частину сьому після слів “досудове слідство провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким порушено дану справу” доповнити словами “, окрім справ, що підслідні Національному антикорупційному бюро.”;

–– частину восьму після слів “прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів” доповнити словами “, окрім справ, що підслідні Національному антикорупційному бюро.”.

2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001, № 25-26, ст.131):

–– доповнити новою статтею 3431 “Втручання та перешкоджання діяльності співробітника Національного антикорупційного бюро” такого змісту:

“Стаття 3431. Втручання та перешкоджання діяльності співробітника Національного антикорупційного бюро.

1. Вплив у будь-якій формі на співробітника Національного антикорупційного бюро з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або домогтися прийняття незаконних рішень, або невиконання його законних вимог ––

карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи
затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з
використанням свого службового становища, ––
караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років.”;

3) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР 1984, додаток до № 51, ст.1122):

у статті 255:

–– доповнити частину першу пунктом 13 такого змісту:

“13) посадові особи Національного антикорупційного бюро, якщо адміністративне правопорушення вчинено вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування (статті 1722 — 1729).”;

4) у Законі України “Про основи національної безпеки України” (Відомості Верховної Ради України, 2003, № 39, ст.351):

статтю 9:

–– доповнити новим абзацом 10 такого змісту:

“Національний антикорупційний бюро веде боротьбу з корупцією та посадовими злочинами, що вчинені вищими посадовими особами уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування.

Абзаци 10-13 відповідно вважати абзацами 11-14.”;

5) у Законі України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991, № 53, ст.793):

статтю 32:

–– доповнити частиною другою такого змісту:

“Положення частини першої цієї статті не поширюються на діяльність Національного антикорупційного бюро з питань виконання покладених на нього обов’язків, окрім вказівок прокурорів, передбачених статтею 5 Закону України “Про Національний антикорупційний бюро”.”;

6) у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 22, ст.303):

–– частину першу статті 5 доповнити абзацом такого змісту:

“; Національного антикорупційного бюро –– оперативними, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, агентурної та технічної розвідки.”;

–– частину першу статті 8 доповнити пунктом 7-1 такого змісту:

“7-1) з метою виявлення та фіксації фактів корупційних злочинів, передбачених статтями 191, 209, 210, 211, 366, 368, 3682, 369, 3692, 375 Кримінального кодексу України, проводити операцію з контрольованого вчинення відповідних діянь;”

–– у статті 9:

частину першу після слів «розвідувального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону або його уповноваженим заступником» доповнити словами “, управління Національного антикорупційного бюро.”;

частину другу після слів «розвідувальним органом Міністерства оборони України» доповнити словами “, Національним антикорупційним бюро.”;

частину восьму після слів «Служба зовнішньої розвідки України» доповнити словами «, Національний антикорупційний бюро”;

–– у статті 9-1:

частини другу та третю після слів «Головою Служби зовнішньої розвідки України» доповнити словами “, Головою Національного антикорупційного бюро,”;

7) у Законі України “Про засади запобігання та протидії корупції” (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 40, ст.404):

–– підпункт «е» пункту 1) частини першої статті 4 після слів «державної податкової служби,” доповнити словами “, працівники Національного антикорупційного бюро;”;

–– абзац другий частини п’ятої статті 5 викласти в такій редакції:

“Спеціально уповноваженим суб’єктом у сфері протидії корупції є Національне антикорупційне бюро, яке забезпечує протидію віднесеним законом до його компетенції корупційним правопорушенням та посадовим злочинам, що вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави і органів місцевого самоврядування, та які становлять особливу суспільну небезпеку. Підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України та Військової служби правопорядку у Збройних Силах України є спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції лише у випадках, коли корупційне правопорушення або злочинне діяння не відноситься до компетенції Національного антикорупційного бюро.”;

8) у Законі України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” (Відомості Верховної Ради України, 1994, № 11, ст.51):

–– у статті 2:

доповнити новим підпунктом «е-1» такого змісту:

«е-1) працівники Національного антикорупційного бюро;»;

у підпункті «є» слова «перелічених у пунктах «а» — «е» замінити словами «перелічених у пунктах «а» — «е-1»;

––частину третю статті 3 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

“Заходи безпеки щодо працівників Національного антикорупційного бюро та інших учасників адміністративних та кримінальних справ, пов’язаних з корупцією здійснюється Національним антикорупційним бюро”.

Голова Верховної Ради

України

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.