| Главная | Рубрики | Информация о центре | Ссылки |                                                                                                                  Регистрация | Вход

Поплавський І.Г.
доцент кафедри кримінального права, кримінального процесу та криміналістики
економіко-правового факультету ОНУ ім. І. І. Мечникова

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОТИДІЇ ВИКОРИСТАННЮ НОВІТНІХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
МІЖНАРОДНИМИ
ОРГАНІЗОВАНИМИ ЗЛОЧИННИМИ ФОРМУВАННЯМИ

Інформаційне забезпечення протидії організованій злочинності/ Збірник наукових статей/За ред.М.П.Орзіха, В.М. Дрьоміна. — Бібліотека журналу «Юридичний вісник». — Одеса: ФЕНИКС, 2003, с. 188-195.

Впровадження інформаційних технологій практично в усі сфери життєдіяльності включає й послідовну «інформатизацію» різноманітних форм злочинної діяльності, і насамперед організованих.

За даними американського ФБР, за кілька місяців 2001 року було розкрито «ряд організованих груп хакерів із Західної Європи, насамперед із Росії та України» [1].

На цей час спостерігаються якісні зміни, виявляються нові тенденції розвитку організованої злочинності, які стосуються використання міжнародними організованими злочинними формуваннями (ОЗФ) сучасних інформаційних технологій у протиправній діяльності.

Так, впевнено можна говорити про різноманітні формування комп’ютерних злочинців, що обумовлено специфікою комп’ютерних злочинів.

На думку вітчизняних фахівців у галузі дослідження комп’ютерної злочинності, організовані злочинні формування класифікують на:
Організовані злочинні формування комп’ютерних злочинців.
Організовані злочинні формування, які мають у своєму складі структурний підрозділ, до складу якого входять комп’ютерні злочинці.
Віртуальні злочинні формування комп’ютерних злочинців.
Організовані злочинні формування, які використовують для досягнення злочинної мети по найму фахівців у галузі комп’ютерних технологій (програмістів, хакерів та інших) [2].

У країнах, які мають розвинуті комп’ютерні технології, і насамперед у США, проблема комп’ютерної злочинності стоїть дуже гостро. Ще в березні 2001 року ФБР спеціально попереджувало американські компанії про загрозу з боку хакерів, головним чином з Росії та України. Протиправна діяльність хакерів завдала комерційним установам збитків на суму понад 1,5 млрд. доларів США [3].

Сучасний аналіз діяльності як вітчизняних, так і зарубіжних правоохоронних органів, наукової літератури, а також засобів масової інформації дає підставу говорити про те, що міжнародні злочинні формування застосовують високі технології у своїй протиправній діяльності при наймі як:
Засіб зв’язку.
Джерело отримання інформації.
Спосіб збереження інформації.
Спосіб передання інформації.
Знаряддя злочинного посягання.
Об’єкт злочинного посягання.

З метою найбільш ефективної протидії уявляється доцільним більш детальніше зупинитися на розгляді цих напрямів.

Засіб зв’язку. За останнє десятиріччя організовані злочинні формування все ширше застосовують у своїй протиправній діяльності сучасні засоби зв’язку (електрона пошта, пейджерний та мобільний зв’язок), що дозволяє їм суттєво підвищити свою організованість, мобільність та конспіративність. Наряду вже з традиційними засобами зв’язку міжнародні ОЗФ дедалі частіше для підтримання контакту використовують комп’ютерні мережі, і насамперед Інтернет (завдяки електронній пошті та телефонним послугам мережі Інтернет). На наш погляд, ця обставина обумовлена такими причинами: оперативність та конфіденційність зв’язку.

Це також, як здається, обумовлено й тим, що на сучасному етапі правоохоронні органи повною мірою не можуть здійснити правомірний ефективний контроль з різних причин, у тому числі у зв’язку з:

а) повною або частковою відсутністю у правоохоронних органів (насамперед у спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю СБУ та МВС) спеціальних технічних засобів контролю за комп’ютерними мережами;

б) недостатньою кількістю фахівців необхідної кваліфікації в даній галузі;

в) використанням ОЗФ засобів шифрування повідомлень (стеганографії, криптографії) тощо.

Як засіб зв’язку Інтернет може використовуватися як міжнародними, так і міжрегіональними організованими злочинними формуваннями для підтримання оперативного зв’язку між:
структурними підрозділами одного ОЗФ, які розташовані на території кількох міст чи областей країни;
між підрозділами різних ОЗФ, які знаходяться на різних територіально-адміністративних утвореннях та мають між собою протиправні зв’язки;
структурними підрозділами, які знаходяться на території інших держав та входять до складу одного злочинного формування;
різними злочинними формуваннями, які знаходяться на території будь-яких держав та між якими налагоджені протиправні зв’язки.

Джерело отримання інформації. ОЗФ застосовують сучасні інформаційні технології для отримання корисної для них інформації. Умовно цю інформацію можна поділити на такі групи:
Інформація про потенційних конкурентів. Насамперед до інформації про потенційних конкурентів, яка має цінність для ОЗФ, слід віднести: інформацію про структуру та чисельність організацій і підрозділів конкурентів, основні напрями їхньої діяльності (як протиправної, так і легальної), інформацію про керівництво конкурентної організації, інформацію про корумповані зв’язки, які має організація-конкурент, та ін.
Інформація про діяльність правоохоронних органів. У першу чергу, це належить до: різних інформаційних банків даних правоохоронних органів — оперативно-профілактичного та оперативно-розшукового призначення; інформації про підрозділи правоохоронних органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю за певним напрямом, їхню структуру, чисельність, керівництво, оперативні та технічні можливості, у тому числі про використання ними у своїй діяльності новітніх інформаційних технологій.

Більш того, злочинні формування використовують способи прихованого одержання інформації та способи інформаційних впливів безпосередньо проти правоохоронних органів та їхнього керівництва. Прослуховування телефонних переговорів співробітників цих органів і надання матеріалів, які компрометують їх, до мережі Інтернет є одним із яскравих прикладів цього.
Інформація про потенційні жертви. До цього різновиду інформації можна віднести інформацію про організації, які мають тіньові джерела прибутку, про розмір цього прибутку, схеми, за якими одержуються нелегальні прибутки, та іншу компрометуючу інформацію, а також про структуру цих організацій, їхню чисельність і керівництво.
Інформація про різноманітні технічні новинки та технології. До такої інформації слід віднести інформацію, яка розміщена на сайтах у мережі Інтернет про компоненти і технології виготовлення раніше невідомих наркотичних та психотропних речовин, вибухових пристроїв, зброї. На деяких «підпільних» електронних дошках оголошень можна знайти рекомендації про способи здійснення шахрайств з використанням кредитних карток.

Спосіб збереження інформації. ОЗФ використовують комп’ютери для накопичення та збереження значимої для них інформації про конкурентів, про правоохоронні органи, потенційні жертви та іншу.

Спосіб передання інформації. Використання мережі Інтернет надає нові, раніше відсутні можливості, які сьогодні використовують організовані злочинні формування. Якщо раніше для того, щоб передати графічний документ, різноманітні фото-, відео-, аудіоматеріали, злочинним формуванням потрібно було відправляти кур’єра, який у будь-який час міг бути затриманий правоохоронними органами, особливо в момент перетину кордону, то тепер для передання цієї інформації в практично будь-яку точку світу ОЗФ потрібно мати доступ до мережі Інтернет та відповідного фахівця.

Крім того, дедалі частіше організовані злочинні формування застосовують пейдженгові та Інтернет-канали для передання необхідної інформації своїм «клієнтам». Наприклад, при збуті наркотичних засобів, зброї, предметів мистецтва та антикваріату та ін.

Так, працівниками БНОН м. Києва 2000 року був викритий дрібнооптовий торгівець героїном, громадянин Ефіопії (нелегально мешкав у місті), який з метою конспірації зв’язок з вуличними реалізаторами підтримував за допомогою пейдженгового зв’язку за такою схемою. Вуличні реалізатори «скидали» йому свої контактні телефони, громадянин Ефіопії відповідав їм повідомленнями типу: «3-й під’їзд, пожежний щиток» або «17-й сектор, 2-й ряд, 13-а могила». Що означало місцезнаходження тайника з наркотичними засобами [4].

Знаряддя злочинного посягання. Застосування новітніх інформаційних технологій, насамперед у кредитно-фінансовій, банківській сфері та сфері зв’язку, призвело до того, що злочинні формування почали застосовувати у своїх злочинних цілях комп’ютерні технології як знаряддя вчинення злочину в процесі відмивання «брудних» грошей, а також шахрайства з: кредитно-фінансовими та банківськими ресурсами; кредитними картками; телефонними мережами.

На наш погляд, слід звернути увагу на негативну тенденцію, яка в близькому майбутньому може мати місце і в Україні. Це стосується двох найбільш поширених видів неправомірного використання засобів мобільного зв’язку: викрадення мобільних телефонів і «клонування» телефонних номерів.

Об’єкт злочинного посягання. До найбільш поширених об’єктів комп’ютерних злочинів, з погляду кримінології, можна віднести комп’ютери, комп’ютерні системи та мережі: правоохоронних органів; військових та розвідувальних організацій; компаній та підприємств бізнесу; банків та інших фінансових організацій; державних та комунальних установ та організацій; інших організацій, компаній та установ.

Необхідно також сказати декілька слів про найбільш відомі спеціалізовані підрозділи, які борються зі злочинністю у сфері високих технологій. Так, у ФБР США функціонують декілька підрозділів: National Computer Crime Squard, San Jose Resident Agency, San Francisco Division. Відповідні підрозділи створені й у міністерстві юстиції США.

У головному поліцейському управлінні Японії почав роботу центр по боротьбі з хакерами. За словами представників правоохоронних органів, завдання нового підрозділу полягає в цілодобовому висліджуванні несанкціонованого проникнення до японської частини Інтернету й розвідки атак, які готуються комп’ютерними злочинцями. Під поліцейський захист беруться сайти найкрупніших промислових та фінансових корпорацій, авіа- та залізничні компанії, урядові установи [5].

Такі підрозділи вже створені й діють тривалий час у США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Швеції, Швейцарії, Бельгії, Австрії та багатьох інших країнах світу.

У МВС Російської Федерації для боротьби з комп’ютерними злочинами та незаконним обігом заборонених радіоелектронних і спеціальних технічних засобів діє Управління «Р».

У Службі безпеки України функціонує Департамент спеціальних телекомунікаційних систем, у структурі якого створені групи по протидії окремим видам комп’ютерних злочинів.

З 1991 року при Генеральному секретаріаті Інтерполу діє Робоча група з проблем комп’ютерної злочинності. 1994 року Генеральний секретаріат Інтерполу рекомендував усім країнам, членам Інтерполу, створити національні консультативні пункти по проблемах боротьби з комп’ютерною злочинністю. На 1999 рік у 18 країнах Європи такі структури були створені, у тому числі і в Україні (на базі НЦБ Інтерполу така група була створена 1996 р.).

На брифінгу в МВС України, який відбувся 2 серпня 2001 року, М. Корнієнко заявив: «В Україні комп’ютерна злочинність є, і є підрозділи, які займаються боротьбою з нею». За його словами, було створено два таких підрозділи по боротьбі зі злочинами: у сфері інтелектуальної власності й по боротьбі у сфері високих технологій [6].

Але незважаючи на це, для ефективної протидії міжнародним ОЗФ, які у своїй протиправній діяльності застосовують новітні інформаційні технології, цього явно недостатньо.

З огляду на те, що як найменш основними тенденціями генезису ОЗФ є: проникнення організованих злочинних формувань у нові сфери громадської діяльності, яка пов’язана з новітніми інформаційними технологіями; розширення кількості «нових технологій» вчинення комп’ютерних злочинів; збільшення кількості організованих злочинних формувань, які застосовують інформаційні технології у своїй протиправній діяльності, і, як слідство, підвищення рівня латентності вчинених ними злочинів, — правоохоронним органам необхідно вирішувати нові завдання.

На наш погляд, для успішної протидії даній протиправній діяльності необхідно:
Насамперед удосконалення кримінального законодавства стосовно комп’ютерних злочинів, прийняття нового кримінально-процесуального кодексу України, правове урегулювання суспільних відносин у галузі використання інформаційних мереж.
Подальша розробка та впровадження у практичну діяльність спецпідрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, оперативно-тактичних основ оперативно-розшукової профілактики у цій сфері й насамперед комп’ютерної розвідки.
Створення у структурі УБОЗ МВС України спеціальних підрозділів по боротьбі з організованими формами комп’ютерної злочинності.
У структурі підрозділів внутрішньої безпеки ОВС створити спеціальні відділення, основним напрямом роботи яких було б забезпечення інформаційної безпеки ОВС.
Створення спеціальних факультетів та відділень, у першу чергу, у спеціалізованих вищих навчальних закладах системи СБУ, МВС, з метою підготовки відповідних спеціалістів у галузі боротьби з комп’ютерною злочинністю.
Забезпечення правоохоронних органів відповідним апаратним та програмним забезпеченням.
Проведення наукових досліджень у відповідній галузі.
Проведення конференцій, семінарів з метою обміну досвідом та підвищення кваліфікації фахівців у галузі боротьби з даним видом злочинності.
Постійно розширювати ділові контакти із зарубіжними фахівцями з метою більш якісної протидії міжнародним ОЗФ.

Вказані пропозиції можуть мати відношення не тільки до системи СБУ та МВС України як спеціальних суб’єктів боротьби з організованою злочинністю, а й до інших правоохоронних органів, у структурі яких відповідні підрозділи відсутні, але вони були б корисними.

Література:
Див.: Жаклин Ф. Органы юстиции завалены делами о преступлениях в Интернете http://www. inosmi. ru/2001/08/20. — С. 1.
Див.: Загіка Г. В. Організовані формування комп’ютерних злочинців // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. — К., 2001. — Т. 22. — С. 497-502.
Див.: Селико Ю., Прохоров А. Internet — отмычка для компьютера // Компьютер-пресс. — 2002. — № 3. — С. 41.
Див.: Цвид В. Особливості національного наркобізнесу // Іменем закону. — № 48. — С. 6.
Див.: www. rtr-vesti. ru 11.07.2002.
Див.: Овчинский С. С. Оперативно-розыскная информация. — М.: ИНФРА-М, 2000. — С. 1.

Вы должны быть авторизованы, чтобы оставить комментарий.